Оранжева революція, про необхідність якої так довго говорила опозиція, нарешті закінчилася. Міста та села знову набули свого природного сірого забарвлення. Вщухли гучні дебати на блакитних екранах. Епіцентр пристрастей перемістився з площ і вулиць до залів і кабінетів. Життя ввійшло в свою звичайну колію.
Так, або майже так виглядає нинішня Одеса для непоінформованого глядача. Насправді ж цей спокій не більше ніж видимість. Місто просто застигло в напруженому очікуванні змін.
Проблема в тому, що бачення змін сьогодні в кожного своє. Четвертий тиждень в Одесі на Куликовому полі триває акція прихильників екс-прем’єра Віктора Януковича. Це біло-блакитне наметове містечко з’явилося першим в Україні, ще 27 грудня. Просто біля підніжжя монумента вождю світового пролетаріату Леніну. Всього три намети. Ініціатором акції виступила проросійська громадська організація «Единое Отечество».
Тиждень тому до учасників акції на підтримку Віктора Януковича приєдналися й члени обласної організації Прогресивної соцпартії, встановивши четвертий намет. Сьогодні в таборі постійно мешкають близько 15 молодих осіб. Багато хто з них своїм зовнішнім виглядом нагадує біженців із Придністров’я. Хоча організатори наметового містечка стверджують, що всі учасники акції мають паспорти та пройшли суворий відбір. Ще з двадцять активістів сюди приходять як на чергування після або до роботи. Одесити особливої уваги до наметового містечка не виявляють. Найбільш масове скупчення народу на площі спостерігалося лише в останню суботу, коли в Одесі чекали приїзду екс-прем’єра Януковича. Того дня на Куликовому полі зібралася майже тисяча осіб. Промерзнувши зо дві години на холодному вітрі та так і не дочекавшись свого кумира, люди розчаровано розійшлися по оселях. Охочих відстоювати його права в наметах на холоді так і не додалося.
Усі три тижні в наметовому містечку триває збір коштів на підтримку так званого Комітету захисту Конституції та демократії.
Крім грошей активісти наметового містечка збирають підписи громадян під закликами «Одеса — за чесні вибори, Одеса — проти Віктора Ющенка!», а також охочих брати участь у акціях протесту в Донецьку та Києві. Так би мовити, на перспективу. Але поки сигнал із столиці не надійшов, одеські прихильники Віктора Януковича експортують біло-блакитну революцію в сусідні Херсон і Миколаїв. «Ми стоятимемо й мітингуватимемо доти, поки Янукович не стане президентом України, — стверджував один із керівників біло-блакитного руху. — Якщо Верховний Суд не скасує результати останнього туру, й інавгурація Ющенка відбудеться, ми поїдемо страйкувати до Києва й відстоюватимемо свої права там». На це голова обласного штабу коаліції «Сила народу», народний депутат Олексій Козаченко зауважив: «Вони хочуть відчути, що таке бути в опозиції? Будь ласка. Тільки нехай не думають, що це буде дуже легко, навіть за нової, набагато інтелігентнішої влади. Сьогоднішня ситуація буде для них хорошим тренінгом і школою на майбутнє».
Проте лише наметами на Майдані одеські прихильники Януковича не мають наміру обмежуватися. «Ми скличемо тут, в Одесі, референдум і створимо автономний Новоросійський край, — заявляла одна з активісток. — Донецьк і Луганськ підуть за нами». Будь-які заперечення щодо незаконності подібних намірів і непорушності цілісності країни, про чиє благо нібито турбуються новоявлені революціонери, тонуть у потоці лайок на адресу «оранжевих загарбників».
Заклики прихильників Януковича до сепаратизму відкрито засудили учасники міської організації Конгресу українських націоналістів. На своєму засіданні вони закликали Генеральну прокуратуру відреагувати на подібні заяви та виступили за усунення з посади мера Одеси Руслана Боделана, який одним із перших озвучив ідею створення «автономного Новоросійського краю». Конгрес націоналістів виступив iз ініціативою проведення дострокових виборів мера міста. За неофіційними даними, співробітники Генеральної прокуратури вже двічі за останні тижні допитували одеського мера. При цьому правоохоронні органи цікавили не лише сепаратистські виступи Руслана Боделана в період нинішніх виборів, але і його діяльність у період виборів мера в 1998 році. Ймовірно, після цих допитів у місті з’явилися чутки про те, що мер Одеси має намір покинути межі України. На це Руслан Борисович відкрито заявив, «що залишається з одеситами назавжди», чим багатьох із них шокував. За останні роки рейтинг довіри одеситів міському голові впав, як кажуть, «нижче плінтуса». Але перспектива пережити найближчим часом ще одні вибори городян також не тiшить.
Невизначеною поки що залишається й доля Одеського губернатора Сергія Гриневецького. Попри відносно високий рейтинг довіри та широку популярність у європейських колах цього молодого політика, нинішній Київ йому навряд чи пробачить стояння на трибуні в Сєверодонецьку. Як далі складатиметься кар’єра одеського губернатора, поки що неясно. Проте в Одесі вже з’явилася громадська організація під назвою «Громадський комітет народного контролю «Прозора влада», що заявила про намір «вести постійний моніторинг кадрових призначень народного Президента України Віктора Ющенка з метою недопущення до владних структур осіб, які заплямували себе співпрацею з режимом Кучми». Функції «народного контролю» взяли на себе 23 молоді особи, активні учасники оранжевої революції в Одесі. Частина з них на останньому етапі виявилася усуненою від активного процесу прийняття рішень. Тому чим обернеться їхня ініціатива — конструктивною роботою зі сприяння формуванню нової міської влади чи приводом для створення чергового крила опозиції, — стане очевидним уже після перших призначень. Революція в Одесі триває.
