Людей, здатних успішно займатися бізнесом, у світі, як виявилося, не більше п’яти відсотків. Інші підприємці, в принципі, не здатні вигадати товар чи послугу, яку завтра захочуть купити, проте також, згідно з даними статистики, потрапили до лав самозайнятого населення. Зі слів президента аналітичного центру «Академія» Олександри Кужель, на щастя, це особливо не вплинуло на їхні шанси заробити... Набагато більше на це вплинуло їхнє невміння вести діалог із владою щодо недосконалої законодавчої бази. Але це, як відзначила Кужель під час молодіжної практичної конференції «Шляхи залучення молоді до підприємницької діяльності», цілком вирішувані проблеми.
Бізнес-еліту з активного дикорослого покоління виховати не складно. Для цього Кужель разом із Сергієм Тігіпко через тиждень після виборів планує розпочати формувати «яскраву» молодіжну організацію. «Ми хочемо, щоб там була і своя команда КВК, і свої навчальні центри, де ми готуватимемо запитаних майбутніх лідерів». Ідея явно підкуповувала. Хоч і не новизною, але перспективою: кому ж не захочеться перетворитися (за умови, що таланту все-таки немає) з потенційного підприємця-невдахи на такого собі «мажора», готового до коректного діалогу з владою... незалежно від того, наскільки поширена в ній корупція.
До речі, експерти впевнені, що по корупції варто бити знанням законів і, зокрема, законом «Про основи державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності». Ця своєрідна конституція підприємництва стовідсоткової гарантії, звісно, не дає, але за правильного формулювання вимог шанси на перемогу в кабінеті чиновника значно підіймає.
Звісно, такий спосіб хороший лише для вирішення конкретних проблем. Але, швидше за все, законодавче «замовляння» не діятиме аж до того моменту, поки в парламенті не з’явиться сила, яка ефективно лобіюватиме інтереси малого та середнього бізнесу і яка постійно створюватиме сприятливі для нього правила гри. На думку президента всеукраїнської громадської організації «Нова генерація» Юрія Мірошниченка, існують два дуже важливі елементи лобіювання інтересів підприємців. По-перше, їхнє об’єднання. Наприклад, шляхом створення громадської колегії при Держкомпідприємництві. По-друге, використання політичних партій, які сьогодні аж ніяк не задіяні в цьому процесі. «Я закликаю політиків інтегрувати в систему прийняття рішень щодо підприємницької діяльності об’єднання підприємців за галузевим або за яким-небудь іншим принципом, але не лише на базі консультативних органів», — заявив Мірошниченко, явно добиваючись того, щоб депутати активніше приймали під свою опіку певні соціальні потреби. У будь-якому випадку, без обопільної зацікавленості, як упевнені учасники молодіжної бізнес-конференції, цей віз з мертвої точки не зрушити.
На думку Кужель, таким двигуном може стати діалог. Схоже, рішуче налаштовані молоді підприємці до нього частково готові. Свідченням тому є факт, що вже цього, загостреного політичним протистоянням тижня Асоціація молодих підприємців України обговорила та розпочала розробку звернення до уряду та нової влади з пропозиціями змінити й доповнити деякі розділи законодавчої бази із підприємництва та молодіжної політики.
Можливо, воно міститиме, зокрема, прохання не збільшувати мінімальну зарплату до 483 гривень, оскільки це примусить багатьох бізнесменів негайно піти в тінь. Адже таке підвищення мінімального рівня зарплати, зі слів Кужель, означатиме, що мінімальний пенсійний внесок становитиме 159 гривень, за максимальної вартості єдиного податку — 200 гривень. «Таке підвищення мінімальної заробітної плати — це економічно глибоке безграмотне рішення. Підіймати треба прожитковий мінімум, що не змінює величину всіх штрафів», — упевнена Кужель. А штрафи й пені, що нараховуються, згідно із законом, у дво-, три-, п’яти- і семикратному розмірі від мінімальної зарплати, внаслідок підвищення зарплатного мінімуму можуть зрости до казкових сум. У цьому випадку для підприємців просто не буде сенсу в легальній роботі. З іншого боку, виходу з тіні, на думку молодих підприємців, сприятиме насамперед зменшення соціальних нарахувань до фонду заробітної плати, які на сьогодні становлять 37%.
І все ж навіть тим молодим й ініціативним майбутнім бізнесменам, хто прираховує себе до тих самих перспективних п’яти відсотків і відчуває море енергії та таланту, ще дуже нелегко вирішити: чи варто починати втілювати свої ідеї просто зараз чи все ж таки краще зачекати, поки в парламенті відрегулюють законодавчу базу й усвідомлять важливість малого бізнесу для національної економіки. Тим більше, що ухвалений нещодавно в другому читанні закон про перше робоче місце («Про забезпечення молоді, яка здобула вищу чи професійно- технічну освіту, першим робочим місцем із наданням дотацій роботодавцям») дещо розхолоджує, оскільки вже в найближчому майбутньому має вирішити проблему працевлаштування молоді.
