Плавленому сирку — пам’ятник
У Москві представлено кращий проект пам’ятника плавленому сирку «Дружба». Конкурс оголосив минулої весни завод плавлених сирів «Карат», якому цього року виповнюється 70 років. Сирок «Дружба», символ неформального спілкування епохи «застою», претендує на занесення до Книги рекордів Гіннесса — заявку на виготовлення найбільшого плавленого сиру під цією маркою вже відправлено до Лондона.«Це буде найбільший у світі плавлений сирок, який ми виготуємо спеціально до Першого фестивалю сиру, який пройде в Москві 5 вересня», — сказав директор заводу «Карат» Володимир Корсун РIА «Новости». Легендарний сирок «Дружба» вагою 160 кілограмів буде представлено для дегустації гостям Першого сирного фестивалю. Його смак можна буде порівняти з продукцією іменитих конкурентів із Франції, Швейцарії, Голландії.
Але виробники сирка впевнені, що народ вибере їхній продукт — сир під ностальгічним брендом у ринковому середовищі користується ще більшим попитом, ніж в епоху дефіциту.
Улюблена закуска радянських часів користується успіхом не лише в середовищі пострадянського простору, але також і в США, Ізраїлі, де живуть багато вихідців із колишнього СРСР. А нещодавно заводу «Карат» запропонували розробити сирок «Дружба» для космосу.
На конкурс було представлено понад 150 професійних і любительських робіт. Переможцями стали художниця-ілюстратор Марина Лєскова і професор-економіст Олексій Семенов. Їхній проект — це двофігурна композиція: знамениті ворона та лисиця з байки Крилова, зворушливо обнявшись, тримають у руках сирок «Дружба».
Як повідомив директор заводу «Карат» Володимир Корсун, пам’ятник сирку спорудять на початку майбутнього року і встановлять навпроти заводської прохідної. Ще не визначені його розміри та матеріал, із якого його виготовлять.
Урочисте нагородження переможців конкурсу відбудеться на Першому московському фестивалі сиру, який пройде 5 вересня в саду «Ермітаж» у рамках Дня міста.
Відмінні сиділки
Мавпи здатні вести домашнє господарство. Як повідомляє ISRAland, такий висновок зробили в університеті Бостона, де мавп вчать допомагати інвалідам.
Зі слів фахівців, капуцини, звісно, не зможуть повністю замінити сиділку або медсестру, проте цілком здатні допомагати своїм господарям хазяйнувати вдома.
Мавпочці під силу розігріти їжу в мікрохвильовій печі, вчасно ввімкнути або вимкнути світло. Тварини вміють поводитися з програвачем — навіть можуть відшукати в коробці саме той диск, який хоче послухати господар.
На виховання кожної мавпочки зоологи витрачають по кілька років. А в черзі на придбання помічників уже понад 500 осіб.
Один, два і багато...
У Бразилії живе плем’я Піраха, люди якого не вміють рахувати до трьох. Для визначення кількості в них є лише три поняття: «один», «два» і «багато». Це з’ясував дослідник із Колумбійського університету Нью-Йорка, повідомляє The Guardian.
Пітер Гордон (Peter Gordon) побував у гостях у племені, яке проживає в низовинах Амазонки, і з’ясував, що у пірахців одним словом називаються числа «один» та «два», лише вимовляти його треба з різною інтонацією. Більше того, воно також може означати і «приблизно один», і «не дуже багато».
Проводячи експеримент, лікар Гордон попросив людей племені порахувати кількість предметів у невеликих наборах. Дорослі люди успішно поралися із завданням, якщо об’єктів було не більше трьох, але розгублювалися, якщо предметів було більше.
«Ви не можете зрозуміти, що означає «три», якщо в вас немає слова «три», — вважає невролог Університетського коледжу Лондона Брайан Баттеруорт (Brian Butterworth). — Трирічні діти можуть легко розв’язувати задачі, недоступні людям племені Піраха. Навіть птахи можуть рахувати до семи. Отже, я вважаю дуже дивним, що дорослі пірахці не здатні це робити».
