За бойові заслуги
Учора в стінах Київської облдержадміністрації посол Російської Федерації в Україні Віктор Черномирдін нагородив мешканців області — ветеранів Великої Вітчизняної війни та воїнів-інтернаціоналістів, які воювали у Афганістані, державними нагородами СРСР і ювілейними медалями Російської Федерації. Орден Червоної зірки В. Черномирдін разом із главою Київської облдержадміністрації Анатолієм Засухою вручив Іванові Тарану (на фото справа). Медалі «300 лет Российскому флоту» тепер мають у своєму «арсеналі» Микола Борцов і Микола Піскун. А медалі «За відвагу» отримали також тезки — Василь Супрун і Василь Сидоров. Олександра Антонова і Леоніда Черненка, які воювали в Афганістані, нагородили медаллю «За бойові заслуги». А їхню «колегу» Наталю Косяк — «За трудову доблесть». Відразу дві медалі мав отримати вчора Михайло Мухоєд — «В память 850-летия Москвы» і «60 лет битвы за Москву» — але, на жаль... Ці нагороди йому вручили посмертно.
«Пам’ять, повага та шана»
Благодійну акцію під такою назвою організували Служба безпеки України та Національний фонд «Україна — дітям». Під час зустрічі із сім’ями загиблих працівників СБУ голова відомства Ігор Смешко зазначив, що сьогодні в Україні близько 300 дітей після загибелі одного з батьків — співробітника СБУ — залишилися напівсиротами. Як розповів Ігор Смешко, особливу увагу Служба безпеки України приділяє зміцненню стану здоров’я, поліпшенню умов розвитку та вихованню дітей працівників СБУ, постійно надає матеріальну допомогу багатодітним сім’ям. Крім того, Служба безпеки опікується вихованцями дев’яти підшефних дитячих будинків та 25-ти шкіл-інтернатів: 5000 дітей отримують подарунки, продукти, одяг, оргтехніку, меблі тощо.
За словами голови Служби безпеки України, самотужки їм було б складно допомагати дітям, позбавленим повноцінної сім’ї. Отож до благородної справи долучилися також Національний фонд «Україна — дітям», Український фонд «Наші діти» та благодійна організація «Фонд підтримки національної безпеки». Безпосередньо під час акції почесний президент фонду «Україна — дітям» Людмила Кучма вручила сертифікат на 100 путівок (із них 15 сімейних до Трускавця) для оздоровлення дітей з багатодітних сімей та з сімей, батьки яких загинули під час виконання службових обов’язків. Людмила Миколаївна зауважила, що подібні благодійні ініціативи мають стати традицією. Голова Українського фонду «Наші діти» Леонід Кравчук передав чек на суму 54 тисячі гривень задля надання разової матеріальної допомоги сім’ям, які втратили годувальника й виховують двох або більше дітей. Додатком до чеку стали 16 кольорових телевізорів, 14 тисяч одноразових шприців, а також грошова допомога кожній із запрошених на акцію сімей.
За словами президента благодійної організації «Фонд підтримки національної безпеки України» Олександра Скибінецького, з грудня 2001 року по березень 2004-го на рахунок Фонду надійшло близько 6 мільйонів 650 тисяч гривень благодійних внесків. Зокрема на лікування та надання матеріальної допомоги співробітникам і ветеранам СБУ — 322 тисячі гривень. Придбано також 37 путівок в дитячий санаторій «Богатирьок» на загальну суму 19 тисяч гривень. Ольга ЗАКРЕВСЬКА.
Позика від кожної хати
Учора в приватно-орендному підприємстві (ПОП) «Нове життя» села Карижин Віньковецького району Хмельницької області оприбуткували перші добровільні внески у сумі 20-25 гривень. Як кажуть у народі, з хати по нитці — сироті свитина. На порозі весняної посівної ПОП опинилося без агроресурсів. «Орендар Юрій Шадура звернувся до пайовиків, аби позичили гроші. Хто зміг, той відгукнувся. Тепер найзаможніші в селі люди — пенсіонери», — повідомив для «Дня» начальник Віньковецького райсільгоспуправління Василь Фурман. Без надії на те, що 421 орендодавець землі отакими позиками допоможе «Новому життю» жити: «За тонну солярки правлять по 1830 гривень з доставкою на місце, а йому треба «бідних» 20 тонн, аби дати лад весняному полю». До банку пан Шадура не йде, бо ще торішній кредит не повернув. Одначе його надія, що таки посіє, не вмирає. Ще в ПОП ремигає 87 голів великої рогатої худоби, з яких 21 — корови. «Пустить під ніж, куди ж дінеться», — складає «оптимістичний» прогноз Василь Фурман. Говорить, що й у господарстві «Злагода» села Женишківці така ж ситуація: «І там пенсіонери відгукнулися на ту біду. Здають, скільки можуть. Альтернативи не мають». Про те, щоб узагальнити й рекомендувати до наслідування почин карижинських і женишкiвецьких орендодавців похилого віку, у Віньківцях не йдеться. Торішньої весни в деяких інших селах отаке практикували, одначе позики не повернулися. Бо господарський рік закінчили із збитками. Кажуть, що не вродило, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».
