Парламент пішов на канікули. З чиєїсь легкої руки одну з попередніх сесій ВР було названо «сесією кодексів», — яка, щоправда, «розтягнулася» на кілька депутатських семестрів поспіль... Під завісу нинішнього парламентського циклу кореспонденти «Дня» звернулися до народних обранців із запитанням: Cесією чого стала третя сесія Верховної Ради четвертого скликання, яка щойно завершилася?
Віктор МУСІЯКА, група «Європейський вибір»:
— Думаю, за цей час парламент став більш професійним. Багато людей потрапило в нову для них політичну «кухню», хтось уже притерся, хтось ще придивляється. Вважаю, зараз в сесійній залі чимало людей, які потенційно надзвичайно корисні для України саме в такій якості.
Поточна сесія пройшла під знаком намагання консолідувати політичні сили навколо вирішення проблеми політреформи. Водночас на ній було прийнято масу законопроектів, зокрема соціально спрямованих, які мали суспільний резонанс. Але, за великим рахунком, все знаходилося в тіні головної ідеї: політична реформа.
Василь ГАВРИЛЮК, група «Народовладдя»:
— Парламентську сесію, яка завершилася, можна назвати сесією визначення кандидата в майбутні президенти. Це проявилося, до прикладу, у своєрідному структуруванні парламенту під виборчу кампанію 2004 року. Окрім того, ті чи інші політичні сили в процесі прийняття тих чи інших законопроектів керувалися в основному не необхідністю і важливістю прийняття певних рішень, а, перш за все, політичною складовою цього процесу.
Щодо підсумків, то особисто я, як депутат-мажоритарник, дуже задоволений тим, що сьогодні відбувається реальна робота ВР з Кабінетом Міністрів у бюджетній сфері. Сьогодні виконання держбюджету складає більш ніж 100%, що свідчить про виконання закладених соціальних програм, щодо яких мене запитують як депутата з міста Кременчука.
Борис АНДРЕСЮК, фракція СДПУ(О):
— На мою думку, сесію, що закінчилася, можна назвати сесією намагання знайти якесь політичне магістральне русло розвитку українського суспільства. Загалом же назвати абсолютно вдалою цю сесію я не можу. Думаю, певне незадоволення залишилося у багатьох моїх колег. Зокрема залишилася на папері головна наша обіцянка стосовно Податкового кодексу. Ми, я б сказав, вирвали лише окремі положення з цього, прийнявши єдиний 13-відсотковий податок на заробітну плату, який, в принципі, ще не вирішує всіх питань. Тобто тиск на підприємства фактично залишається тим же — 40 відсотків. Це свідчить про те, що ми не закінчили в цілому законодавчий податковий процес.
Певну політизацію цієї сесії, як вже говорилося, спричинило питання політичної реформи, на яке різні депутати мають різні погляди. Зокрема знаходяться й такі, що вважають політичну реформу взагалі не потрібною. Таких політиків можна зрозуміти, адже сьогодні вони вже є фактично фаворитами президентської гонки. Однак, на мій погляд, політичну реформу потрібно «робити» не «під» діючого чи майбутнього президента, а для суспільства. Якщо народні депутати діятимуть за таким принципом, усі політичні аспекти цього питання просто зникнуть. Але, на жаль, цього поки що не відбувається. Це, на мою думку, свідчить про те, що наступна парламентська сесія буде такою ж політично гарячою. Адже чим ближче до президентських виборів, тим більше буде сутичок на цьому грунті.
Олександр МОРОЗ, фракція СПУ:
— Безумовно, з політичного погляду найважливішими були події, пов’язані з політичною реформою. А загалом це була звичайна сесія. Відчутно напружила атмосферу в парламенті продовольча криза. Але яких-небудь знакових законопроектів, які стали б конкретними кроками з покращaння економічної й соціальної ситуації в Україні, я б не виділяв.
Борис БЕСПАЛИЙ, фракція «Наша Україна»:
— На жаль, у роботі ВР дедалі більше відчувається крен у бік кількості законопроектів на збиток їхній якості. Враження таке, що кожен наступний глава парламенту змагається з попереднім: хто більше на-гора видасть текстів. Більшість перетворила парламент на лобістську контору. З допомогою поверхневої законодавчої процедури приймають неякісні законопроекти. Це призводить до того, що нам доводиться потім приймати багато законів про зміну раніше прийнятих.
Позитивним я вважаю підвищення мінімальної заробітної плати. Було ухвалено дуже важливий закон про мінімальну трудову пенсію. Добре також, що зрушили з місця податкова і пенсійна реформи. Колосальною проблемою залишилася компенсація збитків місцевих бюджетів, але ВР намагається перекласти проблеми центральної влади на місцевий рівень. Я вітаю закон про недержавні пенсійні фонди, але тут слід подумати про ефективне антитрастове законодавство.
Юрій КОСТЕНКО, фракція «Наша Україна»:
— Головна політична увага булa сконцентрована на реформі політичної системи, тих ініціативах, з якими виступив Президент. Якщо ж говорити про економічну сферу, то на цій сесії не було прийнято таких базових законів, які дозволили б економічну діяльність в Україні будувати на іншій основі. Загальмовано роботу над Податковим кодексом. Вся земельна реформа на сьогодні також зупинена, томущо після ухвалення Земельного кодексу так і не було прийнято низки законодавчих рішень, які б дозволили створити земельний банк, систему надійного кредитування сільськогосподарського виробника. Більше того, стратегічні прорахунки уряду призвели до ситуації, яка склалася сьогодні у сільськогосподарському виробництві і на ринку харчових продуктів. Тому не можна говорити, що цій сесії вдалося вирішити хоча б одну важливу стратегічну проблему. Проте тактичних проблем, з якими звертався уряд, було вирішено багато.
Анатолій МАТВІЄНКО, фракція БЮТ:
— На жаль, нічого суттєвого і знакового ця сесія не здійснила. Було провалено закон про президента, про вибори народних депутатів, не вийшли на узгоджений формат змін до Конституції. Певних ключових моментів цієї сесії я не виділяв би. Отримав розчарування від більшості, яка підтримала програму уряду і якої де-факто не існує, бо вона не є політично структурованою. Можливо, позивним є те, що ми усвідомлюємо, що надалі так бути не може. І ця сесія, як ніяка інша, загострила кризу в парламенті. Утім, наявність кризи дає право говорити про майбутні позитивні зміни.
Степан ГАВРИШ, група «Демократичні ініціативи»:
— Ми спільно написали ще один сценарій роботи в умовах боротьби політичних сил за президентське крісло. Домовившись про певний нейтралітет, прийняли величезну кількість законопроектів. Зокрема закон про податок на прибутки фізичних осіб, закон про зменшення податкової ставки на податок на додану вартість тощо. Крім того, ми практично підійшли до завершення пенсійної реформи. Однак велика кількість законопроектів приймалась стихійно, без серйозного розгляду в сесійній залі. Тому сама сутність часто не відповідала тим замовленням, які йшли від громадянського суспільства. Посилився лобізм. Разом з тим ми пройшли певну школу співпраці з урядом. Це дало можливість i надалі просувати економічні реформи. Але вони призупинились через продовольчу кризу на зерновому ринку, — уряд виявився не зовсім готовим запобігти такому розвитку подій. Найбільш знаковою все ж таки є тема конституційної реформи.
Георгій КРЮЧКОВ, фракція КПУ:
— Це була одна з плідних сесій. Що стосується проблем, якими займається мій комітет — оборони та національної безпеки — то ми прийняли такі базові закони, як про основи національної безпеки, про цивільний контроль над військовими організаціями та правоохоронними органами, про контррозвідку, про боротьбу з тероризмом, про державну прикордонну службу тощо. Сесія показала, що Верховна Рада може працювати навіть у складних умовах, викликаних процесом конституційних змін. Хоча дуже часто в сесійній залі виникали конфліктні ситуації.
Леонід КРАВЧУК, фракція СДПУ(О):
— Було прийнято дуже багато потрібних законів. Зокрема доповнення до бюджету. Вирішені питання аграрного сектору, які зараз надзвичайно актуальні. Чи вирішені позитивно? Покаже час. Але ми прийняли рішення, запропоноване Кабміном. Тобто парламент у цілому працював плідно. Хоча були й проблеми, викликані ситуацією в суспільстві і в самому парламенті.
