Відомі польські політики та діячі культури, серед яких, зокрема, колишній прем’єр-міністр Польщі Тадеуш Мазовецький, колишній міністр закордонних справ Броніслав Геремек, знамениті кінорежисери Кшиштоф Зануссі та Анджей Вайда, у відкритому листі в «Газеті виборчій» закликали до цивілізованого вирішення проблеми «Цвинтаря орлят». Як відомо, наприкінці травня депутати Львівської міської ради ухвалили відкрити польські військові поховання, не взявши до уваги вимоги польської сторони до написів на меморіалі. У зв’язку з цим президент Польщі Александр Квасневський відмовився приїхати на відкриття цвинтаря, яке було відкладено на невизначений термін.
«Зі стурбованістю спостерігаємо за наростанням конфлікту довкола «Цвинтаря орлят» у Львові. Ми поділяємо погляд львівських інтелектуалів, виражений у листі до президентів Польщі та України, — йдеться у відкритому листі. — Останніми місяцями з’явився небезпечний розкіл у польсько-українських стосунках, який може мати надзвичайно негативні наслідки для майбутнього характеру відносин між Польщею та Україною. Продовження цієї суперечки у тональності, що принижує полеглих і, крім того, зводить націоналістичні кордони з обох боків, стає вигідним аргументом в устах тих людей, які ніколи не хотіли польсько-українського діалогу. Продовження суперечки знищує також усі зусилля, які сьогодні здійснюють люди науки, культури, політики, щоб досягти взаєморозуміння, перебороти бар’єр недовіри, з’ясувати темні плями нашої спільної історії. Наша співпраця до сьогодні розвивалася понад усі сподівання дуже добре. Не нищімо ж того, у що люди доброї волі вклали свої серця та щирі зусилля.
Не можемо допустити того, щоб нас — поляків та українців — відокремив мур нерозуміння та взаємних претензій. Для цього є дуже важливим, щоб ми могли знайти таке розв’язання конфлікту довкола Цвинтаря, яке забезпечувало б шану і полякам, і українцям, що віддали життя за свої батьківщини. Висловлюємо свою повагу тим людям, громадам та інституціям з польського та українського боку, які, незважаючи на перешкоди, продовжують діалог між нашими народами, а також маємо сподівання, що вони не припинять своїх зусиль».
