Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Депортовані

17 квітня, 2002 - 00:00

Поки в Києві обговорюють, чи був погром столичної синагоги актом звичайного хуліганства чи заздалегідь підготовленою демонстрацією вандалізму, з Краснодарського краю Росії почали висилати перших інородців. Почав діяти підписаний губернатором цього регіону Олександром Ткачовим закон «Про перебування і мешкання на території Краснодарського краю». За його логікою, поза законом опинилися тисячі людей, які здебільшого потрапили на Кубань ще в радянські часи. Найбільш серйозною залишається проблема туркiв-месхетинців — маленького народу, який свого часу був переселений Сталіним з Грузії до Узбекистану, а Горбачовим — після вибуху міжетнічного конфлікту у Фергані — з Узбекистану до Росії. Втім, месхетинців не прописували на новій батьківщині і тепер, після 10 років проживання на Кубані — вони всього лише нелегальні мігранти без громадянства. Влада вважає, що слов’янське населення краю не бажає жити поруч з «інородцями» і намагається повернути турків до Середньої Азії. Планується не тільки виселяти «нелегалів» з Кубані, але й створити спеціальні фільтраційні табори для них.

Замислимося: кубанська влада створює на власній території «державу у державі», ідеологія якої запозичена з націонал-соціалістичних підручників. Якщо додати антисемітські виступи провідних політиків краю, серед яких найбільш відомі теорії «сіоністського заколоту» колишнього губернатора, а тепер члена Ради Федерації Миколи Кондратенка, картина буде повною... А що ж федеральна влада? Вона пообіцяла розібратися, наскільки підписаний Ткачовим закон відповідає російському законодавству, однак поки що ніхто не призупинив дії цього документу. В кулуарах влади вважають за краще обговорювати, як домовитися із Ткачовим, якому не просто впоратися у складній ситуації...

У краснодарського губернатора є підстави посилювати боротьбу з інородцями. Незабаром вибори до Законодавчих зборів, і керівництво краю, яке небезпідставно звинувачують у тяжких наслідках минулої повені, демонструє люмпену, що політика — це не мистецтво не втопити своє населення, а мистецтво вигнати «чуже». Знайома тактика. І спокуслива. Варто запам’ятати прізвища перших депортованих — це курди- єзіди Худо Асоян та Іштван Куватян. Якщо Росія стане ареною конфлікту між православними і мусульманами, слов’янами і неслов’янами, якщо міліція в цій країні й надалі буде боротися із скінхедами-підлітками й виконувати накази скінхедів-губернаторів, ми, принаймні, будемо знати, з чого все почалося...

Вiталiй ПОРТНИКОВ
Газета: 
Рубрика: