Нещодавно одному із найстаріших ринків Києва і вже, звісно, найвідомішому — Бессарабці — виповнилося дев’яносто років. Саме у квітні 1912 року ринок приєднався до восьми своїх критих побратимів столиці — Володимирського, Галицького, Житнього, Либідського, Печерського та Сінного. Ні, звичайно, до будівництва критого приміщення ринку торгові ряди на Бессарабській площі були і, до речі, приносили вони до міської казни щорічно 56 тис. карбованців прибутку. Однак місцева влада розглядала декілька можливостей облаштування площі. Як говориться в історичній записці Українського спеціалізованого науково-реставраційного проектного інституту «Укрпроектреставрація», було розглянуто такі варіанти: знищення торгових рядів, насадження квітників чи створення парку. А вирішальним поштовхом для будівництва ринку став заповіт відомого столичного мецената Іосифа Бродського, який помер у 1904 році. Він заповідав на будівництво критого ринку у Києві понад п’ятсот (сума для початку століття досить значна) карбованців з умовою, що щорічно міською казною виплачуватимуться гранти Київським навчальним, медичним та благодійницьким закладам.
Після прийняття принципового рішення щодо будівництва ринку протягом декількох років тривав конкурс проектів. І наприкінці квітня 1908 року журі визнало кращим проект випускника Петербурзького інституту цивільних інженерів Генріха- Юліана Гая, який уже мав досвід будівництва критого ринку у Варшаві. Однак зрештою проект ринку скомбінували з трьох, які зайняли перші місця. Після закінчення проектних робіт, восени 1909 року, розпочалося будівництво ринку, яке закінчили у квітні 1912 року. У період між Жовтневою революцією та Великою Вітчизняною війною на ринку перманентно відбувалися ремонтні роботи: вийшло з ладу обладнання (бельгійські холодильні установки, між іншим, працювали у підвалах ринку ще пару років тому), а другий поверх будівлі було навіть пристосовано під житлові квартири.
Примітно те, що за всі роки існування ринку будівля загальною площею понад три тисячі квадратних метрів жодного разу серйозно не ремонтувалося. Як розповів «Дню» головний інженер НДІ «Укрпроектреставрація» Олег Шевченко, «капітальний ремонт передбачає собою заміну несучих конструкцій, чого на ринку за всі дев’яносто років його існування не було зроблено жодного разу». У той же час, з його слів, конструкція стоїть на лесових грунтах, які у разі сильного зволоження можуть «попливти». «Говорити про те, що якщо не зробити ремонт, завтра ринок розвалиться, — не можна, а ось післязавтра розвалитися він може», — підсумував О. Шевченко. Річ у тім, що клепані металеві перекриття ринку жодного разу не мінялися, як і підлога, яка, зі слів головного інженера «Укрпроектреставрації», вже давно вимагає того, щоб було зроблено нормальні бетонні перекриття і замінене покриття.
Крім цих бід останнім часом на Бессарабський ринок звалилися й інші напасті. Як одностайно заявили кореспонденту «Дня» продавці ринку, з року в рік купівельний попит падає. І справа, за їхніми словами, тут навіть не в тому, що «покупець пішов у супермаркет», і навіть не в усталеному стереотипі про те, що Бессарабка — найдорожчий ринок у місті (що, до речі, продавці одноголосно відкинули). Наприклад, Ольга, яка вже майже двадцять років продає тут овочі, пов’язує падіння попиту з останніми реконструкціями навколо Бессарабки: «Тут не те що на машині під’їхати за покупками, але й підійти пішки складно через нову розв’язку», — говорить вона. «Хіба так було років двадцять тому — всі йшли з роботи, і на ринку не було, де яблуку впасти», — згадує вона. Проте інші продавці, з якими нам вдалося поспілкуватися, стверджують, що купувати стали менше навіть порівняно з минулим та позаминулим роком. А одна із продавщиць — Жанна — припустила, що якщо так справи підуть і далі, то перспектив вижити у Бессарабки як у ринку немає. А як розповіла Олена, яка працює продавцем на ринку вже сім років, торговці постійно просять і у дирекції, і у міської влади обладнати автостоянку, однак ті обмежуються пустими обіцянками. Тим часом, зважаючи на останні реконструкції у столиці, було б цілком незайвим звернути увагу на проблеми Бессарабського ринку, який, крім того, що є пам’яткою архітектури, ще й приносить до казни міста непоганий прибуток (на ринку розташовано 165 торгових місць та тридцять магазинів). Інакше до свого вікового ювілею ринок може прийти щонайбільше як музей «старовини».
ДОВIДКА «Дня»
Бессарабський критий ринок. Споруджений 1910 — 1912 рр. архітектором Г. Гаєм у стилі «модерн». У будівництві ринку використано найновіші на той час конструкції. Великий торговельний зал перекрито металевими фермами зі скляною покрівлею. Торг. площа 2896 кв.м, розрахована на 570 торг. місць. Скульптурне оздоблення виконали учні відомого українського митця Ф. Балавенського, які навчалися в Київському художньому училищі, Т. Руденко (декоративне панно на фасаді) та О. Теремець (горельєф «Селянин з волами» та декоративне зображення гусей на металевих воротах). Бессарабський ринок міститься на Бессарабській площі.
