Іще кілька днів тому Іван Бастрига у відвертій, жорсткій формі висловлював свою принципову незгоду з присутністю російської компанії «Авто ВАЗ- Інвест» на українському ринку алюмінію як нового власника «ЗАЛКу». Брав під глибокий сумнів прагнення росіян вкладати кошти в розвиток та модернізацію виробництва. Заявляв про тиск на нього з боку керівництва «Авто ВАЗ-Інвесту» і про свою непохитну позицію: «Я не боюся втратити своє крісло. Я вболіваю за долю комбінату. В «Авто ВАЗ- Інвесту», — казав Бастрига, — $4000 в статутному фонді. Кредит у $70 мільйонів узято в «Зовнішекономбанку» під великі відсотки. Чи думатимуть за умови такого боргу нові власники про розвиток ЗАЛКу?»
Сьогодні погляди Івана Бастриги різко змінилися. По-перше, він виконав одну з умов «Авто ВАЗ-Інвесту». Призначив виконуючого обов’язки фінансового директора віце-президента компанії Сергія Петрова. Відкликаний же позов дозволив Бастризі укласти колективний договір на 2001 рік. «Авто КрАЗ» займав яку позицію? Грошей немає, а участь у торгах брав. І досі гальмує все це. Ми провели засідання правління, визначилися, обговорили порядок денний. А там — нехай судяться. Це їхні справи. Я вважаю, що будь-який власник має думати, яким чином гроші, котрі він витратив, відробити. Для цього він має думати про розвиток виробництва. Я завжди казав і зараз можу сказати, що програма з розвитку «ЗАЛКу» передбачала інвестиційні зобов’язання. «Авто ВАЗ- Інвест» висував їх перед Фондом державного майна. Ці зобов’язання готувалися спільно з нами. Як вони виконуватимуться, це вже залежить від них — власників, трудового колективу та місцевої влади. «Авто ВАЗ-Інвест» уклав $70 мільйонів. Чи можна мати сумніви, що фінансові потоки без їхньої участі кудись уливатимуться? Те, що в нас на комбінаті це неможливо, я абсолютно впевнений. Вони стали власниками. І нехай поки що не стали ними за формальними ознаками. Але ж гроші сплачено! Я прийняв рішення. Узяв шановного пана Петрова виконуючим обов’язки фінансового директора. Подальше затягнення призведе до загострення відносин, розриву ділових позицій із сусідньою державою. Глухого кута не повинно бути. Відмінити конкурс? Треба повернути гроші! Як їх повернути? У бюджеті їх уже немає», — підкреслив Бастрига. Зі свого боку, президент компанії «Авто ВАЗ-Інвест» Аркадій Большаков сказав таке: «Комбінат ми збираємося розвивати. Це було зазначено в нашій інвестиційній програмі. Хочу підкреслити, що власниками пакету акцій «ЗАЛКу» ми є незалежно від того, що наші корпоративні права ще не зареєстровано. Таким чином, вести мову про якусь некоректність із нашого боку не випадає. Щодо призначення Сергія Петрова на посаду фінансового директора. Це право директора комбінату — приймати на роботу будь-яку людину. Ми жодним чином не висловлюємо недовір’я до керівництва «ЗАЛКу». Ми просто маємо тримати руку на пульсі. Це абсолютно логічно. Запорізький алюмінієвий, треба подякувати Іванові Михайловичу, — гарне підприємство. Не зважаючи на те, що в СНД воно вважається невеликим, — стабільне, збалансоване, яке заробляє гроші. Ми працювали із «ЗАЛКом» протягом 7 років, відроджуючи постачання, яке було припинено з розпадом Союзу. Більше за те, «ЗАЛК» ідеально підходить нам за технічними умовами». Аркадій Большаков прокоментував заяву Івана Бастриги про тиск на нього з боку «АвтоВАЗ-Інвесту», загрозу розпочати війну компроматів. За його словами, суперечки з Іваном Бастригою справді виникали. Однак вони були викликані прагненням чимскоріше взяти на контроль фінансові потоки заводу. «Зрештою, — сказав Большаков, — ми логічно досягли консенсусу. Прийшли до обопільного висновку, що приватизаційний процес уже безповоротний». Від планів модернізації виробництва, згідно з проектом «Кайзер-алюмінію», нові власники «ЗАЛКу» не відмовляються. За їхніми словами, програма переходу електролізерного виробництва на технологію випалених анодів ефективна як із погляду нарощування обсягів виробництва, так і поліпшення екологічної ситуації. Щодо чуток про сумнівну репутацію компанії «Авто ВАЗ-Інвест», то Аркадій Большаков відповів з усмішкою: «Так, преса писала, що з нашим приходом, Запоріжжя наповниться чеченцями і таке інше. Ми не чеченці. Наша компанія працювала із «Зовнішекономбанком», «Ощадним банком Росії» — солідними структурами, які не стали б зв’язуватися з криміналітетом».
