Нова реальність у Молдові — парламентська республіка за абсолютної влади Компартії — провокує чимало песимізму щодо перспектив об’єднання ГУУАМ, яке планувалося перетворити на київському саміті (перенесеному на кінець квітня) на міжнародну організацію. Адже лідер молдовських комуністів Володимир Воронін уже заявив, що прагнутиме приєднання республіки до російсько-білоруського союзу. Тоді як ГУУАМ задумувався, можливо, не на противагу, але щонайменше паралельно і цьому союзу, і митному союзу, який переріс у Євразійське економічне співтовариство. Яке виглядає потенційно значно більш потужним за ГУУАМ.
«Не зараз виглядає так ясно, як 1997-го року в Страсбурзі, коли йшлося про створення цього неформального об’єднання», — зізнався директор Національного інституту українсько-російських відносин Сергій Пирожков на дискусії, влаштованій Інститутом та бюро Фонду ім. Еберта в Україні. «Я ніколи не був переконаний, що ГУУАМ щось означає», — сказав на зустрічі в редакції «Дня» перший президент України Леонід Кравчук. Президент Молдови Петру Лучинський заявляв, що не бачить необхідності перетворювати ГУУАМ на формальну організацію.
При створенні неформального об’єднання Грузії, України, Азербайджану та Молдови, до якого згодом приєднався Узбекистан, йшлося передусім про участь цих країн у створенні Транскавказького транспортного коридору з урахуванням того, що ним можна буде транспортувати каспійську нафту. Згодом мова зайшла про Євразійський транспортний коридор, про розширення кола взаємних інтересів держав-учасниць за рахунок туризму, культурно-гуманітарного співробітництва. Потім з’ясувалося, що всі країни зацікавлені у створенні зони вільної торгівлі. Саме заради забезпечення цих інтересів і було домовлено, що ГУУАМ буде перетворено на міжнародну регіональну організацію з підписанням відповідних документів — хартії та угоди про вільну торгівлю. На думку заступника міністра закордонних справ Ігоря Харченка, сьогодні не функціонує так, як мало б бути, Організація чорноморського економічного співробітництва (бо не вистачає серйозної фінансової бази), Євразійське економічне співтовариство поки що демонструє лише декларування намірів, тоді як його основа — митний союз — не має достатньої ефективності, зате має «специфічні позиції» його країн-учасниць. Таким чином, перспективи України полягають саме в ГУУАМ як у механізмі взаємовигідної багатосторонньої економічної співпраці.
За словами професора Пирожкова, деякі впливові російські політики не вбачають загрози інтересам Росії, якщо ГУУАМ функціонуватиме як економічне об’єднання. Кавказькі республіки наполягають на розширенні списку завдань ГУУАМу за рахунок включення політичної сфери і галузі безпеки. Україна притримується погляду, за якого ГУУАМ може зміцнити стабільність в регіоні, але не як військовий союз або механізм колективної безпеки — при тому, що аналітики оцінюють ситуацію на Кавказі як «вакуум безпеки». Особливо враховуючи абсолютно різні підходи Азербайджану та Вірменії до вирішення Карабахського конфлікту. Уже зараз очевидно, що ГУУАМ може конкурурувати з «російським» шляхом експорту каспійської нафти (з Азербайджану та в перспективі — з Казахстану) — ціна тонни нафти виходить на $5 дешевше, ніж при її транзиті через Новоросійськ.
ГУУАМ міг би стати першим в СНД прикладом створення зони дійсно вільної торгівлі та рівноправного митного союзу. ГУУАМ міг би зацікавити Захід саме з точки зору транзитних можливостей. Втім, і відлякнути західні гроші наявністю Карабаху, Абхазії, Придністров’я, сусідством з Афганістаном...
Що й дає можливість фахівцям констатувати, що сьогодні ГУУАМ — швидше проект, ніж реальність. Проте проект, який набирає рис реальності і впливає на неї.
