Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Переможці по інерції продовжують перемагати

17 грудня, 1999 - 00:00

Екс-прем'єр Валерій Пустовойтенко розцінює той факт, що Верховна Рада не дала згоди на затвердження його кандидатури на пост глави нового уряду, як «політичну розправу» над ним.

На думку В.Пустовойтенка, це, зокрема, зумовлено тим, що на президентських виборах він підтримав новообраного главу держави Леоніда Кучму.

Хто ж учинив цю розправу? Парадокс ситуації в тому, що, зі слів екс-прем'єра, три фракції — «Трудова Україна», СДПУ(о) і «Відродження регіонів», незважаючи на попередні домовленості, не віддали всі свої голоси на його підтримку. Тобто саме ті групи, кожна з яких заявляє про свій вирішальний внесок у перемогу на президентських виборах Леоніда Кучми.

«Відбулася відверта зрада депутатів. По-іншому я просто не скажу», — заявив Пустовойтенко. Він вважає, що з ним розправилися, «як з людиною», «щоб я не заважав, як розумію, передусім на парламентських, а можливо, навіть на майбутніх (президентських. — Ред. ) виборах, хоч я про це ніколи не говорив». «Я передбачаю, які будуть зроблені наступні кроки: щоб в органах виконавчої влади теж залишилося якомога менше членів НДП», — зазначив В.Пустовойтенко.

Відповідаючи на запитання журналістів, чи не здається йому, що Л.Кучма недостатньо наполегливо пропонував його кандидатуру на пост прем'єра, він сказав: «Це делікатне питання» і наголосив, що сьогодні «складно впливати» на окремих депутатів, — повідомляє Інтерфакс-Україна. При цьому Пустовойтенко заявив, що Л.Кучма у приватній бесіді з ним повідомив про готовність вдруге внести його кандидатуру на затвердження главою нового уряду, однак це «забороняє законодавство». Матеріали з приводу легітимностi повторного внесення кандидатури прем'єра, за словами Пустовойтенка, «знаходяться в Конституційному суді, який не має наміру розглядати ці пропозиції».

Як би там не було, а на порядку денному — обговорення нової кандидатури на пост прем'єра, яку назве Президент. Учора в парламенті окремі депутати спробували розпочати обговорення кандидатури Віктора Ющенка. Обгрунтування подавалося занадто дивне — зустріч Президента і Ющенка та консультації голів парламентських фракцій, які відбулися напередодні. Ці спроби рішуче припинив спікер Олександр Ткаченко, резонно заявивши, що безглуздо обговорювати будь-чию кандидатуру до її офіційного висунення Президентом.

Втім, у парламентських кулуарах все одно вважають Віктора Ющенка найбільш прохідним кандидатом. Валерій Пустовойтенко теж вважає, що голова НБУ може стати «хорошим» главою нового уряду. Сам же Ющенко, як повідомили вчора «Дню» у прес- центрі НБУ, перебуває у службовому відрядженні в Німеччині і на момент виходу номера ще не було відомо, чи піддався він наполегливим зусиллям пересадити його з міцного для нього крісла голови Нацбанку у хитке крісло глави уряду.

ДО РЕЧІ

Кореспондент «Дня» Тетяна ШУЛЬГАЧ поцікавилась у народних депутатів, як розвиватимуться надалі події, пов'язані з призначенням нового прем'єр-міністра.

Віктор ОМЕЛИЧ, голова Комітету з питань регламенту:

— На сьогодні найбільше шансів «пройти» у парламенті мають Віктор Ющенко та Микола Азаров. Я чув, що Президент пропонуватиме кандидатуру Віктора Андрійовича. Але, на скільки мені відомо, він не рветься на цю посаду (її й раніше йому пропонували). Ющенко — досвідчена, кваліфікована людина, яка могла б реалізувати програму Президента. Його кандидатуру, швидше за все, запропонує «Відродження регіонів».

Сергій ДОВГАНЬ, голова Селянської партії:

— Все буде залежати від позицій усіх фракцій. Думаю, що кого б із названих кандидатів не призначили, вони все одно не працюватимуть. Президент, швидше за все, пропонуватиме Віктора Ющенка. Його шанси залежатимуть від результатів переговорів із депутатськими фракціями та групами. Але я не думаю, що Ющенко — це той політик, який може бути прем'єром. Найбільш серйозна кандидатура — Миколи Азарова, але у нього теж немає досвіду. Якщо Президент проведе референдум і народ дозволить йому розганяти парламент, коли він захоче, тоді можна призначити Леоніда Деркача, щоб була серйозна професіональна диктатура.

Анатолій МАТВІЄНКО, голова ВО «Відкрита політика»:

— Сьогодні потрібно говорити не про персоналії, а про пошук технологій для вирішення таких завдань. Зараз в Україні спостерігається криза влади. Потрібно серйозно відпрацювати маніфест принципів, на основі якого ми зможемо сформувати справжню більшість, яка укладе угоду з адміністрацією Президента. В цій угоді Президент має делегувати парламентові частину своїх прав щодо формування Кабміну, а ВР візьме на себе відповідальність за діяльність уряду. Якщо це має бути уряд реформаторів, то великого вибору немає, є лише дві кандидатури — Ющенко й Тигипко.

Тарас СТЕЦЬКІВ, «Реформи — Конгрес»:

— Захід категорично вимагає від нашого Президента призначити на посаду прем'єра реформатора. Але реформаторів у нас можна порахувати на пальцях однієї руки. Мені відомо, що в оточенні Президента є своя точка зору — запропонувати свого хлопця, такого самого, як олігархи з оточення Л.Кучми. Зокрема називається прізвище губернатора Донецької області пана Януковича. Яка з цих точок зору переможе — не знає ніхто, окрім Президента. На сьогодні ніхто не має стовідсоткових шансів — все залежатиме від домовленостей і грамотної тактичної роботи щодо проведення того чи іншого кандидата.

Дмитро СКРЯБІН, «День»
Газета: