Цього разу про Л. Кучму — ні слова. Бог із ним! Кажи не кажи правду про те, що діється в його «Кучмостані» і куди нас це все доведе, — до «гаранта» не дійде, не зрозуміє...
Якщо необхідність зміни президента є справді очевидною для більшості громадян і вони не забудуть біля виборчих урн про своє нужденне, принизливе для людини існування, то ще можна залишатися оптимістом. Турбує лиш те, що протестна більшість, яка хоче змін, досі роздроблена, не сконсолідована. І має рацію шановний професор із Гарварду Роман Шпорлюк, кажучи нам, що «в Україні немає іншого вибору, крім солідарності». Отже, мусимо солідаризуватися навколо однієї особи, яка б із нашою участю стала новим президентом.
Хоч би що там балакали кучмівські агітатори, але міняти Кучму є на кого. Принаймні я особисто цілком упевнений у тому, хто краще прислужився б нашому народові, українському суспільству і державі.
Скажу відразу: даймо собі спокій із комуністами, так само і з неврівноваженою «прогресивною соціалісткою». Досвідчений, знаний у колишніх владних компартійних колах К. Масик (інтерв'ю з ним було в «Дні») слушно вважає, що комуністи його не цікавлять, бо нема серед них значних постатей. А народ ще не забув, які трагічні наслідки для нього мав комуністичний тоталітарний режим.
Принаймні молодша частина суспільства в інтересах свого майбутнього робить інший, європейський, цивілізований вибір. І нам потрібний президент, зорієнтований на цінності європейської цивілізації. Така особистість — Євген Марчук. Кого ж нам обирати, як не людину розумну, досвідчену в державних справах, інтелігентну і врівноважену, демократичну за своїм характером, готову служити інтересам народу. Людину чесну і порядну, котра має волю і бажання почистити авгієві конюшні, від «смороду» яких нам усім погано.
Дмитро КАРП'ЯК
Мостиська Львiвської областi
