Тарас Махринський

Першу премію, гран-прі Форуму видавців здобув сигнальний примірник «Українського універсального ілюстрованого енциклопедичного словника». Видавництво «Лексикон» (Львів) і «Ірина» (Київ), примудрилися втиснути в книгу 250 000 статей, 3200 ілюстрацій хорошою українською мовою і за допомогою якісної...

Можливо, комусь цей висновок не видасться таким очевидним. І особливо тим органам та інстанціям, які відповідають за видання підручників. Та все ж. Можливість відсутності держзамовлення на шкільні підручники повною мірою почала обговорюватися вже після здобуття Україною незалежності. І не лише...

Але, може, воно має сенс... Куди ж нам діватися...» Хотів того Юрій Михайлович Мушкетик чи не хотів, а своєю сумною сентенцією на прес-конференції преси, що передувала «Всеукраїнським дням преси й книги-99», порушив, можливо, саму суть проблеми. Заглянув туди, куди, напевно, не всім організаторам...

Екскурсія має починатися на Київському залізничному вокзалі, на першій колії о 18 годині 10 хвилин. У цьому місці й у цей час під звуки маршу «Прощання слов’янки» плавно й неухильно відчалює фірмовий поїзд «Україна» Київ — Москва. Була, була спокуса запитати в начальника вокзалу, скільки ж років...

Отже, основний вплив телевізійної реклами направлено на оральну (ротову) область: жуйки, зубні пасти, «лікувальні» льодяники тощо. Наступною за важливістю частиною людського організму виявилася анальна. Тут фігурують численні різновиди памперсів. Генітальна ж область (прокладки і тампони),...

Чи хто-небудь коли-небудь називатиме час, у якому ми живемо, «відлигою», я не знаю. Пропоную вирішити це питання прямо зараз, сьогодні, бо відлига іноді буває не лише в березні, а й у січні. Коли не встигнемо назвати речі своїми іменами сьогодні, то хто поручиться, що завтра не почнеться лютий,...

Це лише природний розвиток подій у комунальній квартирі, де почалася приватизація й усі кинулися на кухню, аби хутенько захопити холодильник, каструлі, чашки та все, що в них. Ті, кому не дістанеться навіть ложки, згрібатимуть крихти зі столу, не думаючи про тарганів, які шастають поміж пальцями....

У цьому січні йому виповнилося п’ятдесят. Пізніше, здається, видавалися лише Арсен Тарковський і Іннокентій Анненський. І автор віршів, що лежать переді мною, чимсь невловимо нагадує мені обох. Анненський — перший подих Срібного віку російської поезії. Тарковський — його останній подих. І ось тут...

А тепер прошу всіх сісти, щоб, падаючи непритомно, не отримати травму голови. Отже, за кількістю видань 1997 року Україна нарешті вийшла на рівень 1958 року. За тиражами — на рівень 1940 року. Того ж 1997 року Україна видала в 7 (сім!) разів менше книжок, ніж Росія (за номенклатурою й за тиражами...

Оскільки не хочеться згадувати Гегеля з його завзятими послідовниками, змовчу про спіральний розвиток історії. Краще зроблю посилання на Еклезіяста: «Що було, те й буде; і що робилося, те й буде робитися; і нема нічого нового під сонцем». Він що, порівнював книгарні радянської України з магазинами...