Молода вчителька англійської мови з села Іванківці Наталя Зуб працює в школі з першого вересня, одначе ще жодного разу не одержала зарплатні. Ця суттєва прогалина в організації роботи педагогічного колективу змусила початкуючу сівачку розумного, доброго та вічного на вигадки. Про свою ідею вона розповіла Вікторії Ткачук, учительці зарубіжної літератури, яка палко підтримала колегу, торішню випускницю педуніверситету.
Отож вечорами Наталя та Вікторія не йшли до клубу (там інтелігентним людям немає що робити), а виготовляли ...гроші. Назвали ці купюри «катеринівками». Бо директор Іванковецької середньої школи — Катерина Богай. Портрет директриси красується на 20-катеринівській, найбільшій, купюрі, портрет завуча — на 10-катеринівській, портрети учителів — на 1-катеринівській...
Усі 240 учнів іванківецького храму науки взяли найактивнішу участь в оголошених заробітках. Прочитав виразно, емоційно вірша на вечорі англійської поезії, то й одержуй свої катеринівки. За розгаданий кросворд платять найбільше. Усе — за прейскурантом, себто прайс-листом по-новому. «Потім у мене на уроці хімії у дев’ятому класі двоє купили по «п’ятірці». А заробили на випуску стіннівки», — розповідає для «Дня» Катерина Богай, директор школи.
Наша співбесідниця каже, що «ця гра внесла певне пожвавлення в життя учнівського колективу». Що ж до старших колег Н.Зуб і В.Ткачук, то «вони, хоча й прийняли умови гри, сердиті, геть стурбовані». Мовляв, зарплатні не бачили ще від червня: «То в голові лише одне — де б заробити якусь гривню». Бо катеринівки «ходять» тільки в їхньому закладі. Іванківці — приміське село. У вільний від уроків час тамтешні вчителі зайняті у своїх підсобних господарствах, ідуть до Хмельницького на ринок, аби збути якийсь продукт натурального господарства за гривню-дві. Ініціатори ж гри певні, що вчать отак учнів по-справжньому заробляти гроші. Розумовою працею. Вони, ініціатори, молоді, то певні, що «завжди так, як тепер, не буде».
