Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Королі, ферзі та пішаки

9 грудня, 1998 - 00:00

Нова галерея, що виблискує євроремонтним холом (майже 100 кв. м виставкової площі) вибирає художників влучно, із деякими (Криволап, Бабак) планує працювати довго й плідно, тобто виставляти їхні роботи не тільки в Україні, а й, наприклад, у лютому наступного року в Німеччині. А один із цього тандему, а саме Олександр Бабак, надав свої «Сім вправ» для галерейного дебюту ЦСМ «Совіарт». Недаремно кажуть, кожне діло спершу не лагодиться. Особливо якщо розглядати цей дебют на фоні недавніх дуже хороших концептуальних інсталяцій художника. Закрадається «страшна підозра»: а чи не є «великою ілюзією» більша частина сучасної української абстракції? Маємо — її виродження? Зубожіння? Принаймні офіційне визнання не пішло їй на користь.

Продовження практики ЦСМ — хоч і не багатообіцяюче (всі імена добре знайомі), але зате забезпечено «сертифікатом якості». (Київ не любить експериментів). Із міст — Харків, Одеса, Івано-Франківськ, Львів. Із «молодняка» — «психоделіки». З «аутентики» — Микола Малишко. Із «нових форм» — відеопрограми Ути Кільтер. «Метри» — їх ми вже назвали: сім’я Бабаків, Криволап, ще — Будников. «Well-икий почин» триває: розігрується чергова шахова партія із знайомих королів, ферзів і пішаків на культурній карті Києва. Й на тому спасибі, що без реалістів — у них своїх залів вистачає.

№236 09.12.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»

Нова галерея, що виблискує євроремонтним холом (майже 100 кв. м виставкової площі) вибирає художників влучно, із деякими (Криволап, Бабак) планує працювати довго й плідно, тобто виставляти їхні роботи не тільки в Україні, а й, наприклад, у лютому наступного року в Німеччині. А один із цього тандему, а саме Олександр Бабак, надав свої «Сім вправ» для галерейного дебюту ЦСМ «Совіарт». Недаремно кажуть, кожне діло спершу не лагодиться. Особливо якщо розглядати цей дебют на фоні недавніх дуже хороших концептуальних інсталяцій художника. Закрадається «страшна підозра»: а чи не є «великою ілюзією» більша частина сучасної української абстракції? Маємо — її виродження? Зубожіння? Принаймні офіційне визнання не пішло їй на користь.

Продовження практики ЦСМ — хоч і не багатообіцяюче (всі імена добре знайомі), але зате забезпечено «сертифікатом якості». (Київ не любить експериментів). Із міст — Харків, Одеса, Івано-Франківськ, Львів. Із «молодняка» — «психоделіки». З «аутентики» — Микола Малишко. Із «нових форм» — відеопрограми Ути Кільтер. «Метри» — їх ми вже назвали: сім’я Бабаків, Криволап, ще — Будников. «Well-икий почин» триває: розігрується чергова шахова партія із знайомих королів, ферзів і пішаків на культурній карті Києва. Й на тому спасибі, що без реалістів — у них своїх залів вистачає.

№236 09.12.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»

Олег СИДОР-ГІБЕЛИНДА
Газета: 
Рубрика: