Учора для випускників шкіл України пролунав останній дзвоник. Свято закінчення навчання в школі переживає у своєму житті кожна людина: хтось із радістю, хтось — із сумом, а хтось... із полегшенням. Але в будь-якому разі останній дзвоник — це Рубікон для усіх поки що дітей, бо їм потрібно вибирати свою життєву дорогу. Понад 700 тисяч випускників — це ціле покоління з потужним потенціалом та амбіціями: цього року аж 460 тисяч з них мають бажання вступати у вищі навчальні заклади, а отже — будувати кар’єру, ставати корисним для держави. Чим же відрізняється це покоління від попередніх? Наприклад, тих, хто випускався 15-20 років тому?
Нещодавно фонд «Демократичні ініціативи» провів соціологічне опитування цьогорічних випускників, які є майже ровесниками незалежності України. Результати були досить цікавими. Так, більшість дітей хоче брати на себе відповідальність за своє життя: основними чинниками, від яких залежить їхнє життя, 72% випускників назвали подальшу освіту, 67% — стан здоров’я, 65% — силу характеру.
У цих дітей — досить чітко сформована національна самоідентифікація, оскільки 91% з них назвалися громадянами України. 17-річні найбільш важливими в житті вміннями називають вміння захищати свої права та поважати права інших (по 89%). Ще — дотримуватися законів (78%), поважати державні символи (75%) та добросовісно працювати (75%). При цьому випускники 2009 року вже не були такими категоричними, коли соціологи змусили їх робити моральний вибір. Наприклад, між цінностями свободи й права та цінностями матеріальними. Так, 31% школярів обрали свободу й дотримання громадянських прав, навіть якщо за це доведеться терпіти певні матеріальні труднощі, проте аж 24% опитаних, навпаки, готові поступитися частиною своїх прав заради достатку, при цьому 45% взагалі не змогли зробити вибір. Інтерес до політики у випускників-2009 соціологи називають середнім: нею цікавляться 61%, при цьому 25% вже мають політичні переконання і аж 11% сказали, що належать до певної політичної партії. Тривожним виявилося те, що, не зважаючи на виражену українську самоідентифікацію, якби молодим респондентам надали можливість жити деінде, лише 45% обрали б Україну. У країнах Західної Європи захотіли б жити 18% випускників, в США — 12%, в Росії — 10%.
Хочеться все ж вірити, що на благо України працюватимуть талановиті та розумні, які залишаться вдома вчитися й жити. Наприклад, випускники Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету — ровесника незалежної України, на святі останнього дзвоника якого вчора побував Президент України Віктор Ющенко. З 2006 року як структурний підрозділ університету цей навчальний заклад входить до складу навчально-наукового комплексу «Сучасна освіта», а з 1999 року є членом асоційованих шкіл ЮНЕСКО. Гуманітарний ліцей є у складі «Золотої десятки» (2004 рік) навчальних закладів столиці та, як зазначає його директор Ганна Сизоненко, перший в Україні за результатами зовнішнього незалежного оцінювання. Кожен другий ліцеїст є переможцем районного етапу Всеукраїнських предметних олімпіад, а кожен третій — міського етапу, Малої академії наук та творчих конкурсів. Саме таким обдарованим дітям держава має допомогти реалізуватися і знайти себе в житті тут, на Батьківщині. Отже, у добру путь!
