Ви ніколи не запитували, чому бізнес розмовляє з вами російською. Чому, зайшовши на сайт популярного інтернет-магазину, ви можете переглянути всі позиції товарів лише російською мовою? Навіть на сайті української залізниці придбати послуги вам спершу запропонують мовою нацменшин? Ні? А якби запитали, то у відповідь отримали те, що й киянин Анатолій Сахнік ( чий скрін-шот сторінки з Фейсбуку ми подаємо як ілюстрацію до цього матеріалу) — це зроблено «з комерційних міркувань».
«День» попросив прокоментувати таку відповідь ключовий освітній заклад, який вчить бізнес в Україні — Міжнародний інститут менеджменту «МІМ Київ». Чи справді розмовляти українською в Україні бізнесу комерційно невигідно? Зі слів президента «МІМ Київ» Ірини Тихомирової, ставити питання, приваблива чи не приваблива мова з точки зору комерції, взагалі неграмотно. А отособисто її це навіть ображає. «Якщо говорити про мову бізнесу взагалі, то це — англійська», — зауважує Тихомирова. Вона говорить, що в абсолютній більшості бізнесмени користуються мовою, яку вважають ефективною. А це, як показує практика, — рідна мова. «Наші слухачі, під час переговорів, переходять на рідну мову, коли температура розмови зростає, навіть якщо з позиції поваги до співрозмовника почали спілкування іншою мовою», — розповідає Тихомирова.
Якщо ж розглядати комунікацію ширше — бізнесу зі споживачем, то Президент Міжнародного інституту менеджменту переконана: все залежить від того, як підприємець себе позиціонує. Якщо він виступає з посилом національного виробника, оператора чи, наприклад, перевізника, то очевидно він має говорити мовою держави, в якій він працює. Якщо він цього не робить, переконана Тихомирова, то не лише показує свою неповагу до споживача, але й свідомо відмовляється від частини ринку. «Я впевнена, що інтернет-магазин Rozetka.ua зі своєю «принциповою позицією» російськомовності ресурсу апріорі відмовляється від ринку Західної України», — підкреслює Тихомирова.
Нагадаємо, українці в соцмережах активно поширють демотиватори із закликами не купувати товари в популярному інтернет-магазині Rozetka.ua, оскільки на сайті немає української версії, а на звернення споживачів до керівництва компанії з вимогою «поважати покупця» і зробити портал україномовним, бізнесмени заявили про свою «принципову позицію» російськомовності.
Натомість цукерковий бренд «Roshen» відмовився від ідеї російськомовної обгортки для свого шоколаду відразу ж після того, як громадськість негативно відреагувала на цей крок. А власник бізнесу, екс-міністр економічного розвитку та торгівлі Петро Порошенко написав на своїй сторінці у Фейсбук: «...українські товари на українському ринку мають бути українською мовою. Це так само важливо, як і те, що в Україні має бути єдина державна мова — українська. Це моя позиція: вона була, є і буде незмінною».
ЛІНЬ, ПОСТКОЛОНІАЛЬНИЙ СИНДРОМ ЧИ...
«Перевага бути україномовним хоча б така, що в морі російськомовного контенту, який продукує сама Росія, Білорусь та кілька інших країн колишнього СРСР можна загубитися. Натомість україномовний контент має більше шансів бути почутим і прочитаним. Ще жодна компанія з тих, що перейшли на українську, не втратила ні кількості фанів, ні кількості реакцій на контент», — розповідає Роман МАТИС, засновник інтернет-спільноти «И так поймут!», що відстоює інтереси україномовних споживачів. Створена у березні, сьогодні сторінка спільноти у соціальній мережі Facebook налічує понад 2,2 учасників. Всі учасники обрали неагресивні методи впливу — пишуть листи та звернення в головні офіси компаній, зустрічаються з представниками тих чи інших компаній, подають заяви в службу захисту прав споживача тощо. А ще ведуть «чорний список компаній», які ігнорують потреби українців та альтернативний список компаній, де можна отримати ті самі послуги, але українською.
«Ігноруючи українську мову, бізнес втрачає своє обличчя. Коли ми приїздимо до Німеччини, то хочемо спробувати саме німецьку кухню, побачити саме німецькі танці... Із Франції ми веземо вино... Україна досі не виокремила свого бізнесового обличчя. І це саме та причина, чому ми посідаємо останні місця у списку країн, привабливих для інвестицій. Нас як сприймали частиною Росії, так і сприймають», — розповідає «Дню» виконавчий директор Всеукраїнського громадського руху «Не будь байдужим!» Оксана ЛЕВКОВА. Її дивує, чому «люди не бачать зв’язку між успішністю, бізнесовою привабливістю і мовою».
Ті, хто відстоює права україномовних споживачів, називають з-поміж причин того, чому російська мова переважає в українському бізнесі, небажання докладати зусиль та постколоніальний синдром. «Так легше. Лінь — основна причина: навіщо продукувати свій контент якщо можна передруковувати готові продукти з півночі?» — вважає Роман Матис. Ситуацію з інтернет-магазином Rozetka.ua Роман пояснює так: «Неймовірно багато продукції, яку продає Rozetka.ua, належить виробникам, які мають сайти українською мовою, тобто інформацію про всі ці фотоапарати і телефони можна взяти в них. Щодо решти виробів директор такого великого гравця може дати вказівку одному працівнику зв’язатися з усіма постачальниками, і їм не відмовлять. Неможливо так звертатися тільки в одному випадку — якщо продають не білий товар, а контрабанду».
Оксана Левкова вбачає в небажанні бізнесу переходити на українську мову особливості історичного контексту, зокрема наявність постколоніального синдрому. «Люди звикли думати, що українське — другосортне. Про це в багатьох постколоніальних підручниках написано — про комплекс меншовартості. І бізнес — не є чимось відокремленим від суспільства, це його частина. Поки ми не переламаємо ситуацію у самому суспільстві, поки влада не включиться в процес деколонізації країни, нічого в сегменті бізнесу не зміниться», — підсумовує пані Левкова.
Серед ініціатив руху «Не будь байдужим!» є проекти, спрямовані на моніторинг сфери надання послуг — кафе, барів, ресторанів, перукарень, магазинів тощо. Раніше, виявивши факти порушення прав споживачів та мовного законодавства, таких як відсутність меню українською мовою, небажання персоналу переходити на українську мову, російськомовні чеки тощо, волонтери посилалися на Закон «Про мови в Українській РСР», Закон України «Про захист прав споживачів» та інші нормативно-правові акти. Після набрання чинності «мовним законом», відстоювати свої права в сфері послуг стало важче. «Якщо раніше це більше стосувалося споживацьких прав громадян, тобто площини економіки, то сьогодні ми починаємо подавати цю ситуацію з точки зору дискримінації, яка є неприпустимою в Україні», — пояснює «Дню» Юрій ФАРТУШНИЙ, юрист Всеукраїнського громадського руху «Не будь байдужим!» та засновник дочірньої ініціативи руху «Дріжджі».
На думку юриста, проблема не в законодавстві, а «в наявності або відсутності гідності громадян цієї країни». «Коли громадянин має гідність, то він озвучує свої претензії щодо порушених прав — просить дати меню українською, питає, чому його обслуговують російською? Але найчастіше українці закривають на це очі. А якби продали зіпсуту ковбасу, то був би скандал, я упевнений. І те, і друге — питання якості наданих послуг», — підсумовує фахівець.
