У Національній філармонії прозвучала музика Арнольда Шенберга (1874—1951 рр.) — одного з найвідоміших композиторів-новаторів ХХ століття. Ігор Стравінський порівнював Арнольда Шенберга з титанами Відродження, настільки всесторонньою особою був великий композитор, який творив у всіх класичних жанрах: писав опери, ораторії, симфонії, концерти, вокальні й хорові цикли, симфонічні поеми. Світову популярність Шенбергу принесло створення двох провідних новаторських напрямків у композиторській техніці ХХ століття: атонального стилю та додекафонії — «методу композиції дванадцятьма тонами, що співвідносяться лише один з одним». А ще маестро був професійним живописцем, диригентом, видатним педагогом, який виховав понад 1000 учнів, серед яких Альбан Берг, Антон Веберн, Ернст Кшенек, Джон Кейдж.
Слід зазначити, що творчий проект відомого українського композитора Олександра Щетинського, здійснений камерним ансамблем «Київ Симфоньєта» за підтримки Австрійського культурного форуму в Києві, унікальний! Нині зі спадщини Шенберга ми зрідка чуємо лише два-три найвідоміші його опуси, а на вечері у філармонії прозвучав концерт, що дає цілісне уявлення про творчість цього самобутнього композиторові. Його музику, гранично важку для виконання, «Київ Симфоньєтта» під керуванням Віталія Протасова зіграв натхненно й виразно, передавши її «пряний аромат» і модерністську зламаність. А помічником для слухачів став невеличкий буклет зі змістовними текстами про композитора та виконані твори (видавництво «Акт»). У програмі прозвучали: п’ять п’єс для оркестру — один із перших творів Шенберга, що позначили його перехід до стилю експресіоніста вільної атональності, й ще один шедевр атональної музики — Шість маленьких фортепіанних п’єс (транскрипція для 11 інструментів Олександра Щетинського). Чотири німецькі народні пісні, також у транскрипції Щетинського, вирізняють несподівані для Шенберга мелодійність і просвітленість музичної мови, а солістці Ользі Табуліній (меццо-сопрано) в союзі з музикантами вдалося забарвити виконання стилістикою Ренесансу. У 12-тоновій Сюїті для семи інструментів, що прозвучала в Києві вперше, знавець почув композиторські «перегукування» з Бахом, Шуманом, Брамсом, Малером, а слухач-неофіт з подивом виявив, що складна, для сприйняття музика насправді — виточена, невагома й прозора.
