Вогняно-руді крильця з чорно-білими плямами та акуратним чорним обідком. Зграї таких метеликів минулого тижня кружляли над липами в столиці та викликали захоплення і її мешканців, і гостей. Це — сонцевик будяковий. Його назва походить від рослин, якими живиться його гусінь. Зазвичай це високі колючі татарники, будяки та рожевий осот. Сонцевик поширений по всій земній кулі, крім Антарктиди та Південної Америки. Популяція цього виду рекордно зросла в останні роки. Утім, величезні зграї сонцевиків принесли на терени України не лише красиві фотографії.
ПЕРЕЛІТНІ ГОСТІ
Зимують сонцевики на півночі Африки, протягом літа поступово просуваються на північ: спочатку до Туреччини, а згодом і до України. У вересні ж знову повертаються на африканський континент. За день метелики цього виду можуть подолати до п’ятдесяти кілометрів.
«Перше покоління з надзвичайно високою чисельністю було зареєстроване ще в березні ізраїльськими ентомологами, — розповідає доктор біологічних наук, завідувач відділу ентомології Інституту зоології Національної академії наук України Валерій КОРНЄЄВ. — На Близькому Сході вони плодилися дуже інтенсивно. У такій кількості вони долетіли й до півдня України».
У степовій Україні будяків і татарників для сонцевика — аж із лишком. Вони ростуть там, де колись були розорані землі та пасовища, а нині закинуті ділянки. Місцеві мешканці їх не знищують, адже ці рослини — чудові медоноси. Щоправда, цього року багато фермерів пожалкували, що залишили будяки рости. Валерій Корнєєв розповідає: сонцевики в південні частини України прилетіли ще всередині квітня, тож встигли відкласти величезну кількість яєць.
«Умови були сприятливими, гусінь розвинулася, і зараз ситуація на півдні України абсолютно нетипова. Гусінь з’їла всі «улюблені» будяки. Для розвитку їм цього не вистачило, тому вони почали розповзатися в пошуках придатних для їжі рослин. На своєму шляху вони куштують усе. Примудряються обгризати молоді соняхи, баклажани, а найбільше — сою та арахіс, чим масово псують майбутній урожай. Ці рослини їм начебто не зовсім до смаку, але вони настільки голодні, що з’їдають і це. Фермери вирішили боротися з сонцевиками та викосили залишки будяків і обробили все, що можна, хімікатами. Паніка накрила також Київшину й Черкащину, але найбільші пошкодження рослинам тут, імовірно завдала гусінь зовсім іншого, усеядного виду метеликів, можливо, прядок».
На півдні України гусінь уже перетворюється на метеликів та перелітає в пошуках їжі далі. Минулих вихідних вони дісталися й до Києва. Поки в метеликів «харчова фаза» розвитку, й вони просто обліплюють квітучі липи й усі можливі квіти в пошуках нектару. Метелики — важливі запилювачі квіткових рослин. Коли ж їм потрібно буде розмножуватися, в пошуках кормових рослин для своїх нащадків вони полетять далі. Валерій Корнєєв припускає, що така кількість метеликів у Києві протримається близько тижня. Далі значна частина сонцевиків покине Україну. Поки ж вони тут, більшість заходів боротьби з ними неефективні та просто недоречні.
СПАЛАХИ? НЕНАДОВГО
Серед науковців немає однозначного обґрунтованого пояснення причин і наслідків цього спалаху чисельності особин у популяції сонцевика будякового. Валерій Корнєєв пояснює їхню кількість, виходячи з закономірностей розвитку цього виду.
«Як правило, такі спалахи чисельності трапляються періодично. Бувають сприятливі попередні роки, вони дають можливість якомусь окремому виду інтенсивно розмножуватись. Останнім часом умови для розмноження самого сонцевика, зокрема температура, були сприятливими. Також зростанню популяції сприяє велика кількість кормових рослин».
Водночас така величезна кількість особин одного виду на одній території небезпечна насамперед для цього самого виду. «У них є власні природні вороги: бактеріальні, вірусні та грибкові хвороби. В умовах перенаселення й голодування гусінь буде сильно вражатися цими хворобами, а також стане легкою здобиччю для паразитів, тому вже наступного року чисельність виду різко впаде, за рік — ще більше. Що більше зростає популяція, — то більше зростає кількість природних ворогів», — підсумовує Валерій Корнєєв.
До слова, це вже не перше нашестя метеликів за останні роки. Торік у столиці помітили величезну кількість метеликів іншого виду — сонцевика рудо-чорного. Із цьогорічними метеликами вони мають спільне забарвлення та розмір. Водночас ці види помітно різняться формою крил: у сонцевика рудо-чорного вони кутасті та загострені, а в будякового — плавно заокруглені. Гусінь рудо-чорного сонцевика розвивається не на будяках, а на тополях та вербах. Порівняно з минулим роком, їхня популяція дуже сильно зменшилася. Така доля наступного року чекає й сонцевика будякового. Поки ж мешканці столиці можуть насолодитися барвистими зграями, а фермерам доведеться запастися терпінням та дати опір навалі гусені, чітко визначивши, з яким саме ворогом вони наразі стикаються.
