Минулими вихідними політичні події в Молдові набули настільки неочікуваного й різкого перебігу, що деякі місцеві політичні лідери почали вголос заявляти про те, що країна перебуває на межі державного перевороту.
Першопричина резонансних суботніх подій полягає в тому, що 24 лютого цього року в Молдові відбулися парламентські вибори, в результаті яких до законодавчого органу пройшли чотири політсили: Партія соціалістів (31,15%) на чолі з Зінаїдою Гречаною; Виборчий блок ACUM (26,84%) на чолі з Майєю Санду та Андреєм Нестасе; Демократична партія (23,62%), головою якої є олігарх Влад Плахотнюк; і партія «Шор», очолювана бізнесменом Іланом Шором. Жодній із них не вистачило голосів, щоб самостійно сформувати уряд, тож довелося домовлятися про коаліцію.
8 червня Конституційний суд ухвалив постанову про розпуск парламенту, пояснивши це тим, що на формування уряду партії мали 90 днів і цей строк добіг кінця якраз опівночі 8 червня. Однак президент Молдови відмовився підписувати такий указ, наголосивши, що лише він має право розпустити парламент і лише після консультацій з фракціями, повідомляє DW.
Того ж дня, 8 червня, в Молдові зрештою з’явився тимчасовий уряд. Екстрене засідання відбулося за надзвичайних умов: зала виявилася знеструмленою, було підключено аварійне освітлення, не працювали мікрофони, також засідання проігнорували депутати Демократичної партії та партії «Шор». Однак про коаліцію все ж вдалося домовитися. До неї увійшли дві політсили протилежної спрямованості: Партія соціалістів, що вважається проросійськи налаштованою, і Блок ACUM, який, навпаки, виступає за європейські цінності (до нього входять партії PAS — «Дія і солідарність» і DA — «Гідність і правда»). Вони підписали домовленість про деолігархізацію держави та повернення її в конституційне русло. Прем’єр-міністром обрано лідерку партії PAS Майю Санду, а спікером парламенту — лідерку соціалістів Зінаїду Гречану. Парламентарі одразу схвалили декларацію, де країна визнається «захопленою державою», а державні та правові установи називаються «захопленими та ураженими тотальною корупцією». Також у документі висловлено вотум недовіри Конституційному суду.
ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРОМ ОБРАНО ЛІДЕРКУ ПАРТІЇ PAS МАЙЮ САНДУ / ФОТО РЕЙТЕР
Проте Конституційний суд не лише назвав усі рішення парламенту нелегітимними, а й відсторонив від виконання обов’язків президента Молдови Ігоря Додона. Чинний прем’єр-міністр Павел Філіп призначив дострокові парламентські вибори на 6 вересня. Йому і доручили виконувати обов’язки президента. Таким чином, внаслідок цих подій у Республіці Молдова, фактично, встановилося двовладдя.
«Відчайдушний крок скористатися підконтрольним Конституційним судом задля подальшої узурпації влади. Єдиний вихід — зовнішня і внутрішня мобілізація, тиск і жорстка відсіч узурпаторам...» — так прокоментував це рішення президент Ігор Додон на Facebook. Крім того, він зазначив: «У цій ситуації ми не маємо іншого виходу, крім як звернутися до міжнародного співтовариства із закликом стати посередниками в процесі мирної передачі влади і/або закликати народ Молдови на безпрецедентну мобілізацію та вихід на мирні протести».
РЕАКЦІЯ СВІТУ
ЄС визнав новий уряд демократичним і законним, заявивши про готовність працювати з ним «на основі взаємної відданості реформам та основним принципам, закріпленим в Угоді про асоціацію». Про це йдеться в заяві верховної представниці ЄС з зовнішньої та безпекової політики Федеріки Могеріні та єврокомісара Йоханнеса Ганна.
Речниця НАТО Оана Лунгеску заявила, що Альянс закликає «всі політичні сили країни проявити спокій і стриманість, врегулювати розбіжності шляхом діалогу, з повною повагою до верховенства права».
США закликали всі молдовські партії «продемонструвати стриманість і домовитися про шлях вперед через політичний діалог».
МЗС Росії повідомило, що Москва «вітає формування в Молдові правлячої коаліції та уряду». Також у Кремлі «налаштовані на спільну роботу з демократично обраними органами влади».
В українській РНБО в неділю відбулася термінова нарада у зв’язку з ситуацією в Молдові. МЗС України закликало провідні політичні сили країни «діяти в межах правового поля, вирішувати суперечки шляхом політичного діалогу з метою уникнення силового протистояння». У повідомленні СБУ зазначається, що «з метою недопущення загострення ситуації в Кишиневі, пов’язаної з іноземним втручанням у внутрішні процеси, наразі посилено контррозвідувальний режим на в`їзді до Молдови через територію України щодо радикально налаштованих громадян Російської Федерації».
«День» звернувся до молдовського експерта з проханням прокоментувати останні події в країні:
КОМЕНТАР
«МИ МАЄМО НАМІР РОЗЧИЩАТИ АВГІЄВІ СТАЙНІ»
Оазу НАНТОЙ, депутат парламенту від Блоку ACUM:
— На 10 червня в Республіці Молдова немає Конституційного суду. Є структура, яка абсолютно скомпрометувала себе, в якій сидять шість ставлеників пана Плахотнюка, який не має поняття про громадянську гідність, про Конституцію цієї країни і про етику члена Конституційного суду. Цей орган є слухняним інструментом у руках пана Плахотнюка, з яким ідентифікується упродовж останніх років поняття «захопленої держави».
24 лютого цього року в Республіці Молдова відбулися парламентські вибори. Їх не можна було назвати ні прозорими, ні справедливими. Але, втім, результати цих виборів були визнані 9 березня цього року тим же Конституційним судом. На той момент Плахотнюка це влаштовувало.
За підсумками виборів вийшла ситуація, коли 26 депутатів від блоку ACUM (у перекладі українською — «Зараз») зуміли створити ситуаційну коаліцію з Партією соціалістів, яка поставила своїм надзавданням демонтаж режиму Плахотнюка і повернення країни в конституційне поле. Відповідно режим Плахотнюка не хоче змиритися з тим, що він втрачає незаконно узурповану владу. Нагадаю, що на парламентських виборах 30 листопада 2014 року Демократична партія отримала 19 мандатів, і через деякий час ця партія скупила більшість у попередньому парламенті. Тому сьогодні триває процес протистояння. Ми розраховуємо на те, що упродовж кількох днів завершиться передача влади і розпочнеться тривалий і важкий процес повернення в конституційне поле.
— Як розгортатимуться події далі? Навіть якщо новий уряд працюватиме, наскільки довго він зможе проіснувати?
— Ніхто не намагається заретушувати наявні принципові розбіжності між партіями, які входять до блоку ACUM, і Партією соціалістів. Тому на момент створення цього альянсу ніхто не будує планів на чотири роки. Ми маємо намір розчищати авгієві стайні. З урахуванням того, що процес запущено дуже глибоко і ми не можемо застосовувати революційні методи, а йдемо шляхом зміни законодавства, транспарентного конкурсного відбору людей на державні посади, цей процес займе як мінімум місяць.
Крім того, нова влада повинна забезпечити організацію справедливих і чесних виборів до місцевих органів влади, мандат яких спливає буквально днями. Маючи у своєму складі реалістів, цей уряд може прожити, скажімо, рік. Але вже найближчим часом на засіданні парламенту ми хочемо повернутися до пропорційної виборчої системи з тим, аби виключити чинник розгнузданої корупції і тиску на виборців з боку нечесних політиків, навіть якщо вдасться ґрунтовно демонтувати режим Плахотнюка. Якщо буде прийнято таку виборчу систему, якщо ми побачимо, що найскладніші завдання щодо повернення в конституційне поле будуть виконані, а робота зі створення функціональних державних структур буде завершена, тоді, швидше за все, ми підемо на парламентські вибори. Йдеться про те, що боротьба лише починається, режим чинить опір, тому говорити про якісь терміни зарано.
— Чи має в даній ситуації місце геополітика, точніше, які тут інтереси Заходу і Росії?
— 2009 року Молдова була серед країн, включених до програми Східного партнерства ЄС. Більше того, деякий час вона була в числі лідерів у цій програмі, і нас навіть поспішили назвати «історією успіху». Проте вже 2014 року сталися шокуючі події: Молдова «прославилася» крадіжкою мільярда доларів із резерву Національного банку, почалася стрімка деградація правової держави, боротьба пана Плахотнюка за владу призвела до узурпації влади. І зараз Молдова перебуває в стані міжнародної ізоляції. Сама Майя Санду, яка призначена прем’єром, є шансом і гарантією на те, що діалог із ЄС і США, міжнародними фінансовими структурами буде відновлено щонайшвидше.
Що стосується РФ, тут є багато нудних питань. Ми не можемо знати, принаймні я не знаю, чим так зумів насолити пан Плахотнюк росіянам, що посол Росії, разом із послами ЄС і США, обговорювали з президентом Додоном, як забезпечити контроль над ситуацією, аби парламент створив коаліцію, спрямовану на демонтаж режиму Плахотнюка. Так, тут був віце-прем’єр РФ Козак, я брав участь у цій зустрічі з боку блоку ACUM. Але хочу підкреслити, що жодних розмов про геополітику, федералізацію, здавання позицій або зміну орієнтації не було і не могло бути. Пан Козак цікавився нашим ставленням до того, щоб створити коаліцію з Партією соціалістів на якийсь час і провести вільні і справедливі вибори відповідно до рекомендацій Венеціанській комісії, тобто при поверненні до пропорційної системи.
Тут не все так просто й однозначно, але я не хочу вдаватися в решту аспектів складних взаємин Республіки Молдови і Росії. На сьогодні це «заслуга» Плахотнюка, який зумів добитися такої ситуації, аби представники Росії, ЄС і США обговорювали, як без втручання у внутрішні справи Молдови забезпечити процес припинення узурпації влади з боку Плахотнюка конституційним, легітимним шляхом на основі виборів 24 лютого. Просто пан Плахотнюк, я не впевнений, що він хоч раз читав Конституцію Молдови, втративши відчуття реальності, стає небезпечним. І для того, щоб ситуація не деградувала, ми спостерігаємо такий доволі дивний консенсус дуже суперечливих центрів впливу на земній кулі.
