Уже скоро 250 мільярдів гривень державних коштів зможуть ділити без «зайвих» очей. Згідно з новим законодавством і новою мораллю тендерного «розпилу» оголошувати про конкурс на державні кошти буде не обов’язково, так само як не обов’язково публікувати його результати.
«Хапай чемодан — потяг відходить», — схоже, що такою логікою сьогодні починає послуговуватися депутатська більшість. Внесені на розгляд Верховної Ради та проголосовані в першому читанні урядові пропозиції щодо зміни тендерного законодавства вражають своїм цинізмом. У час, коли чи не щодня у ЗМІ публікуються матеріали про зухвалий «грабіж» державної казни через злочинні тендери, влада пропонує закрити їх від людських очей. І, схоже, майбутні вибори не дуже й лякають політичною відповідальністю. На кону великий куш. Ціна питання — державний бюджет України в 250 мільярдів гривень. Вивести таку кругленьку суму з-під тендерних процедур хочеться багатьом. І хочеться вже давно.
Протягом останніх півтора року чиновники шість разів намагалися змінити тендерне законодавство в частині закриття його від громадськості. Адже ухвалений у липні 2010 року закон про держзакупівлі поставив їх у вкрай незручне становище. Сотні українських громадян заглибилися в читання оновленого «Вісника держзакупівель», раз по раз вивуджуючи з нього корупційні діяння влади — то позашляховик провели як сміттєвозку, то бензин за двічі вищою ціною купили... Тендери скасовувалися десятками. Публічність дуже «ускладнювала» життя, треба було щось робити.
У червні 2011-го — перший успіх: у безконкурентну «закупку в одного учасника» загнали тисячі тендерів. Однак не пройшло й півроку, як практика показала — закрито далеко не всі «дірки». Тож уже в грудні Кабмін вносить новий законопроект (№9634), і 9 лютого парламент «класичними» 246 голосами ухвалює його в першому читанні. Головний його сенс — виведення з-під дії закону про держзакупівлі всіх (!) підприємств, а саме: держпідприємств, комунальних підприємств, казенних підприємств, госптовариств із держчасткою понад 50%. Як пояснила «Дню» народний депутат Леся Оробець, реальна мета законодавчих змін полягає в ліквідації громадського контролю над тим, як влада «розпилює» 250 мільярдів гривень державних закупівель. Утім, як виявилось, і цей законопроект закрив не всі дірки.
Наприкінці минулого тижня з голосу голова Верховної Ради Володимир Литвин запропонував включити до порядку денного законопроект № 10006 «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності». Коротко, як розповів «Дню» народний депутат Віктор Матчук, суть цього документа зводиться до того, щоб вивести з-під тендерних процедур цілі сфери закупівель. «Уже не йдеться про категорії тих, хто закуповує товари чи послуги за державні кошти — це казенні чи державні підприємства, тощо, — говорить нардеп. — Виводиться ціла галузь». Уже намітився такий тренд — згортання публічності у сфері використання бюджетних коштів. «Це ж не гроші міністра фінансів чи уряду. Це — гроші людей. І в нас хочуть забрати можливість стежити за тим, як вони використовуються й на що. Забирається головне — елемент змагальності», — говорить Матчук.
«Для мене цей законопроект — це закон про втрачену совість і гіперболізовану клептоманію», — наголошує «Дню» нардеп. Інакше як можна пояснити те, що в умовах, коли через брак коштів закриваються сотні сільських ФАПів, держава витрачає мільярди коштів невідомо на що та ще й за завищеною ціною. «Лише в нас чиновники купують десятки тонн цукру по 14 гривень за кілограм, або сотні тонн бензину А-95 по 15 гривень за літр! І при цьому влада закриває сільські школи й лікарні, на утримання яких не вистачає якихось 2—3 мільйони гривень. Іншими словами, якби чиновники не крали хоча б місяць у згаданих випадках — можна було б зберегти від закриття не менше 10 сільських шкіл та 10 районних лікарень», — говорить Оробець.
За її словами, спроба форсованого прийняття змін до тендерного законодавства не лише свідчить про поспіх і нестримне бажання чиновників украсти якомога більше, доки нинішній режим тримається при владі. Вони (форсовані зміни. —Авт.) вказують на зростаючий страх перед громадянами, які з кожним днем усе більше цікавляться тим, в якій саме дірі губляться їхні гроші, коментує «Дню» Оробець.
І Матчук, і Оробець пообіцяли «Дню» виступати проти голосування злочинних, на їхню думку, законопроектів, що передбачають зміни до тендерного законодавства. Так само, кажуть, чинитимуть ще ряд їхніх колег. Однак вони мало вірять у те, що їм вдасться це зробити. «Якщо законопроект з’явився, значить він комусь потрібен, — говорить Матчук. — І цей хтось зробить усе, щоб його «протягнути» у другому читанні, так само як «протягнув» у першому». Депутати більшості, каже нардеп, можливо, не так вони, як їхні картки, приймуть законопроект у другому читанні. Не спрацює тут навіть фактор виборів, переконаний нардеп. Мовляв, якщо зміни й проголосують, виборець все одно не покарає, бо просто не стежить за цим. На думку депутата, не дозволити проголосувати згортання публічності в тендерному законодавстві можна лише збуренням суспільства. Однак це дуже малоймовірний варіант. «Люди безпосередньо не відчують нічого, тому й не реагуватимуть, — сказав «Дню» Матчук. — Це якби в них із кишені витягнули по гривні, тоді вони б відчули. А якщо мільйон із державного бюджету, то це ніби й нікого не стосується». Саме незрілість українського суспільства, на думку нардепа, дає можливість приймати такі законопроекти, а потім відповідним чином просто «дерибанити» державну казну.
