Львівський апеляційний суд став на бік компанії «Атлас Воловець Енерджи», котра планує збудувати потужну вітроелектростанцію на Боржавській полонині. 3 листопада судді задовольнили апеляційні скарги фірми та визнали законним висновок з оцінки впливу на довкілля, який підготував екологічний департамент Закарпатської ОДА минулого року. Це саме той звіт, який критикували науковці за необґрунтованість, копіпасти та наявність порушень природоохоронного законодавства. Підписавши такий звіт, екологічний департамент фактично не обмежив інвестора у намірах будувати у Карпатах 34 вітряки і не побачив у цьому ніякої шкоди для гірської екосистеми.
Саме цей документ громадськості вдалося оскаржити раніше у суді. Так, Закарпатський окружний адмінсуд видав рішення про скасування висновку ОВД. Однак ТОВ «Атлас Воловець Енерджі» разом з Воловецькою селищною та Тибавською сільською радами вдалося оскаржити це в апеляційній інстанції.
«Вважаю, що це персональна відповідальність голови Закарпатської ОДА Олексія Петрова і підпорядкованого йому екологічного департамент, який, окрім пустих слів про підтримку збереження Боржави, не вжив жодних дій щодо юридичного захисту нашої перлини Карпат. Саме екологічний департамент ОДА відстоював законність виданого ними висновку, який і став підставою для видачі незаконних дозволів на будівництво ВЕС», — коментував рішення суду громадський правозахисник Віталій ГРЕГОР, передає Zakarpattya.net.ua.
Як повідомляють захисники полонини, учасники групи «Save Borzhava», повний текст судового рішення з’явиться упродовж десяти днів, після чого громадськість готуватиме касаційне оскарження до Верховного суду. Віталій Грегор окреслив дві основні вимоги громадськості: розпуск Львівського апеляційного суду та вимога до голови ЗОДА Олексія Петрова таки скасувати незаконні розпорядження Воловецької та Свалявської РДА як такі, що не відповідають законодавству. Нагадаємо, цими рішеннями райради затвердили детальні плани територій, якими й передбачалося будівництво ВЕС.
Захисники полонини нарікають, що третій рік доводиться самостійно відбивати Боржаву, ніхто з представників влади не відстоює її збереження у судах, а держава загалом мляво реагує на будь-які ініціативи щодо порятунку карпатської родзинки. Так, Міндовкілля досі не підготувало звіт на вимогу Постійного комітету Бернської конвенції, як бачить ситуацію та який план дій для порятунку полонини (дедлайн був ще у вересні цього року). Громадськість сподівається, що профільне відомство таки озвучить свою позицію.
Разом з тим вірять, що Закарпатська ОДА стане на захист природи і підтримає проєкт створення регіонального ландшафтного парку «Боржавські полонини», який презентували 26 жовтня. Над науковим обґрунтуванням проєкту працювали фахівці Інституту екології Карпат, Державного природознавчого музею НАН України, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного ботанічного саду імені Миколи Гришка та Ужгородського національного університету. Надавши полонині заповідний статус, в історії захисту Боржави можна буде ставити крапку.
