У Мінздоров’я — нова прогресивна, на його думку, ідея, як поліпшити ситуацію із ковідом. Чому б не закупити експрес-тестів для визначення антигенів коронавірусу SARS-CoV-2 на 80 мільйонів гривень? В ефективності цих тестів і необхідності перевіряти за ними населення саме зараз, на піку епідемії, сумніваються як міжнародні, так і українські медичні експерти (про це далі). Крім того, кошти на придбання тестів уряд взяв знову із медичної програми для лікування онкохворих. «День» уже розповідав, що раніше за рішенням Кабміну кошти із проєкту на осучаснення лабораторії в Національному інституті раку перерозподілили між «Укравтодором» та Міносвіти.
Так, 4 листопада Кабмін прийняв постанову про внесення змін до переліку лікарських засобів та медичних виробів, що закуповуються за програмами ще минулого року. Так, до підрозділу держпрограми щодо закупівлі хіміотерапевтичних препаратів, радіофармпрепаратів та препаратів супроводу для лікування онкологічних хворих уряд пропонує додати придбання експрес-тестів.
«80 мільйонів гривень — це кошти, які були зекономлені на державних закупівлях ліків дорослої онкології у 2019 році. Лікарі та пацієнти пропонували купити на них ліки, які не закуповувались раніше, — пояснюють у БФ «Пацієнти України». — Ці ліки життєво необхідні для пацієнтів, адже вони не можуть закуповувати їх самі. Наприклад, бевацизумаб — препарат для лікування колоректального раку, раку легень, молочної залози, раку яєчника та шийки матки, нирковоклітинного раку. Препарат пропонувала закупити група експертів з онкології на зекономлені кошти. Курс лікування за рік таким препаратом коштує орієнтовно мінімум 522 тис грн! У пацієнтів немає таких грошей. Тому вони змушені просити, позичати, залазити в борги та кредити, щоб отримати лікування».
Ситуація із закупівлями ліків за державними програмами критична не лише для онкохворих, а й для інших пацієнтів із хронічними, тяжкими та орфанними захворюваннями. Цього року МОЗ проводить закупівлі із запізненнями, погоджує необхідні документи чомусь довго, порушуючи передбачені законодавством терміни, через це запаси медикаментів у регіонах або вичерпані, або на межі.
Крім цього факту, пацієнтів та медиків обурило рішення купувати саме експрес-тести, коли країна потребує у першу чергу кисневих концентраторів, а виявляти потенційних хворих швидкі тести на антиген все одно не зможуть. Хоча саме ними перевірила все своє населення Словаччина, на старті — Великобританія, тепер — Україна.
Ідеться про тест, який може виявити специфічний для вірусу SARS-CoV-2 білка в матеріалі мазку з носо-ротоглотки пацієнта. У ВООЗ пояснюють, що експрес-тести можуть бути використовуватися лише як доповнення до тестування ПЛР. На думку Всесвітньої організації охорони здоров’я, тести на антиген можуть допомогти збільшити обсяг тестувань у бідних країнах, котрі не можуть забезпечити своє населення масовим тестуванням ПЛР. Так, це дасть швидкий результат, однак не покаже все одно загальної картини із кількістю хворих у країні. Або ж ці тести треба робити з певною періодичністю.
«Взагалі-то швидкі тести на антиген створювались не як альтернатива ПЛР, а для можливості виконання повторних і частих, в ідеалі — щоденних тестувань одних і тих самих великих контингентів людей. Наприклад, школярів/студентів і вчителів, два-три рази на тиждень. Щоб завдяки цьому підвищити точність виявлення інфікованих осіб, які при першому тестуванні отримують хибно-негативний результат, — пояснює лікарка-кардіологиня Катерина АМОСОВА. — Проте це — теоретичні міркування, і наскільки вони «спрацюють», покажуть лише результати застосування на практиці. Поки що їх немає, і країни-ініціатори роблять «пілотні проєкти».
Щодо пілотів, про тестування населення на антигени вже заявив уряд Британії. Як ідеться на тамтешньому сайті thebjm, британський уряд закуповує 20 мільйонів тестових наборів для виявлення антигену SARS-CoV-2. Це рішення було прийнято після так званої першої хвилі випробування цих тестів у школах та лікарнях по всій країні. Однак у медичних експертів мало інформації про те, як саме ці тести здавалися та які результати показали.
«В інструкціях компанії-виробника зазначено, що тест призначений лише для людей, що мають симптоми COVID-19, і повинен використовуватися «персоналом клінічної лабораторії, спеціально проінструктованим та навченим техніці діагностичних процедур in vitro», — ідеться на британському ресурсі. — Як такий, цей тест не підходить для тестування безсимптомних людей».
Тобто фахівці сприймають таке тестування як допоміжний інструмент для виявлення хворих на COVID-19 або ж як перший етап виявлення вірусу, але не кажуть, що це лише один вірний шлях, на який треба витрачати мільйони, а у випадку України, ще й за рахунок урізання інших медичних програм.
Лікар-інфекціоніст Євген ЩЕРБИНА, коментуючи у FB доцільність використання тестів на антиген, пояснив, що вони не дають змоги виявляти, чи людина наразі може заражати інших. За його словами, незаразною вважається людина, якщо минуло 10 днів від початку хвороби, плюс — протягом останньої доби у неї нормальна температура тіла та відчувається загальне покращення самопочуття. Тож алгоритм непростий.
До того ж, як зазначає Катерина Амосова, огляд наукових публікацій щодо використання експрес-тестів дає можливість стверджувати, швидкі тести більш прийнятні для підтвердження ковіду, ніж для його виключення.
«Багато хто впевнений, що тотальне обстеження громад за допомогою швидких і дешевих тестів на антиген вірусу дозволить обходитися без тотального локдауну. Бо «одним махом» будуть ідентифікуватися й ізолюватися всі хворі, а решта населення зможе вести звичайний спосіб життя. Характеристики тест-систем в інструкціях від їхніх виробників надихають: чутливість, тобто відсоток вірної діагностики інфікованих, — понад 80%, а специфічність, тобто надійність позитивного результату, взагалі 99%, — пояснює Катерина Амосова. — Але загалом висновки такі: швидкі тести на антиген найбільш підходять для симптоматичних осіб в перші п’ять днів, але навіть у них результати не є точними, і мають оцінюватись тільки лікарем в конкретному контексті. У безсимптомних і «безконтактних» користування такими тестами задля виявлення інфікованих можна з тим самим успіхом замінити «підкиданням монетки». «Монетка» навіть дозволить заощадити від 5 до 23 доларів (ціни з західних публікацій). Логіка використання швидких тестів на антиген для масових тестувань населення: за принципом «краще виявити хоча би кого, ніж взагалі нікого»? Тому що «вірю»? Тому що модно? Щоб продемонструвати народу свою «бурхливу діяльність»?».
