(Зареєстрована Міністерством юстиції України, свідоцтво № 0005-2013 від 16.01.2013 )
Мета діяльності: сприяння суспільним ініціативам газети «День», реалізації проектів та програм газети, спрямованих на збереження історичної та культурної спадщини, звернення уваги до проблем сьогодення
ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ
діяльності Благодійного фонду сприяння ініціативам
газети «ДЕНЬ» у 2022 році
1. Постійне сприяння у передплаті газети «День;
2. Участь у перевиданні книг бібліотеки газети «День»: «Україна-інкогніта», «Сила м’якого знаку;
3. Сприяння у виданні книги спогадів про Є. К. Марчука;
4. Закупівля та передача книг «Дня» для бібліотек, участь в акції «Подаруй книги «Дня» рідній школі;
5. Співучасть у проведенні міжнародних фотовиставок газети «День» у Києві та регіонах;
6. Співучасть у відзначення кращих журналістів України премією газети «День» імені Д. Мейса;
7. Проведення щорічної просвітницької акції «Розумний Великодній кошик»;
8. Сприяння у проведенні Літньої школи журналістики при редакції газети «День»;
9. Визначення трьох Премій Фонду кращим співробітникам газети «День».
10. Організація та проведення свят друзів газети «День» - «ДЕНЬ весняний», «ДЕНЬ осінній»;
(ЗАТВЕРДЖЕНО загальним зборами БФ газети «День» 05.12.2021 року)
Кожен із вас може долучитися до підтримки ініціатив газети «День»!
Для внесків з території України. Система приймає мінімальний внесок 10 грн.
Призначення платежу: Благодійний внесок.
АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" У М.КИЄВІ
ФОНД СПРИЯННЯ ІНІЦ. ГАЗЕТИ "ДЕНЬ", ЄДРПОУ 38507221
Реквізити для валютних операцій
АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" У М.КИЄВІ
ФОНД СПРИЯННЯ ІНІЦ. ГАЗЕТИ "ДЕНЬ", ЄДРПОУ 38507221
рахунок: UA75 3808 0500 0000 0026 0004 4236 5
Валюта рахунка: EUR євро
призначення: благодійний внесок
АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" У М.КИЄВІ
ФОНД СПРИЯННЯ ІНІЦ. ГАЗЕТИ "ДЕНЬ", ЄДРПОУ 38507221
рахунок: UA29 3808 0500 0000 0026 0024 4236 3
Валюта рахунка: CAD канадські долари
призначення: благодійний внесок
АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" У М.КИЄВІ
ФОНД СПРИЯННЯ ІНІЦ. ГАЗЕТИ "ДЕНЬ", ЄДРПОУ 38507221
рахунок: UA80 3808 0500 0000 0026 0044 4236 1
Валюта рахунка: USD долари США
призначення: благодійний внесок
Адреси фонду:
01054, м. Київ, вулиця Івана Франка, 42-б
м.Київ, вул. Боричив Тік 33/6 a (для листування),
Тел: (067) 2345205; email: [email protected]
КЕРІВНІ ОРГАНИ
БФ сприяння ініціативам газети «День»
ПРАВЛІННЯ:
- Гриценко М. С. – голова правління (президент Фонду); письменник, журналіст, громадський діяч.
- Кривобок В. Я. – член правління, (заступник президента Фонду); директор юридичної компанії «Добродії»
- Воробйова В.С. – член правління; директор Української прес-групи.
- Юркова Т. С. – член правління; директор компанії «Аквавіта».
НАГЛЯДОВА РАДА:
- Поживанов М. О. – голова Наглядової ради; голова БФ «Магдебурське право», громадський діяч.
- Головаха Є. І. – член Наглядової ради; заступник директора Інституту соціології НАН України.
- Гопко Г. М. – член Наглядової ради; громадська діячка.
- Каленич П.Є. – член Наглядової ради; підприємець.
- Ключковська І. М. – член Наглядової ради; директор Міжнародного інституту освіти, культури, зв’язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».
- Костанкевич І. М. – член Наглядової ради; народний депутат України.
- Лещишин Р.М. – член Наглядової ради; громадський діяч, депутат Хмельницької обласної ради.
- Мацепура І. О. – член наглядової ради; підприємець, депутат Закарпатської обласної ради.
- Пєтухов І. М. – член Наглядової ради; громадський діяч.
- Тихомирова І. О. – член Наглядової ради; президент Міжнародного інституту менеджменту (МІМ).
Діяльність Фонду:
Поглибити річище пам’яті
Військовому журналісту Андрію Цаплієнку присуджено премію Джеймса Мейса за громадянську позицію
13-тий рік поспіль відбувається вручення Премії імені Джеймса Мейса за громадянську позицію в галузі публіцистики, яка була заснована в 2008-му році за ініціативи головного редактора «Дня» Лариси Івшиної. Цього року лауреатом премії став Андрій Цаплієнко, військовий журналіст. Роботу на телебаченні він почав ще 1989 року в Харкові, був репортером регіональних телекомпаній, автором програм, режисером і ведучим. З 1997 року Андрій продовжив роботу на телебаченні в Києві.
З 2001 року він воєнний кореспондент телеканалу «Інтер», робив репортажі під час конфліктів у Афганістані, Македонії, Іраку, Кот-д'Івуарі, Непалі, Шрі Ланці, Південній Осетії, Кашмірі, Ліберії, Бурунді, Колумбії. Згодом Цаплієнко стає автором документальних фільмів. Свій перехід на «1+1» в серпні 2014 року пояснює в тому числі тим, що цей канал дає можливість робити репортажі українською мовою.
Андрій Цаплієнко автор п'яти книг в одній з яких під назвою «Книга змін» в 2015 році він написав: «Ця війна була визначена наперед усім нашим життям, всією нашою офіційною історією, брехливою і плаксивою, як розповіді повій, і всією нашою неофіційною історією, галасливою і сумбурною, як передсмертні крики жертв інквізиції. Ми не хотіли змінюватися, і тому вона почалась».
Зазначимо, що фінансова складова 14-ї премії імені Джеймса Мейса здійснена завдяки підтримці Голові наглядової ради Благодійного фонду газети «День» громадському діячеві Михайлу Поживанову.
«Розкіш жити в розумному світі»
«День» представив новинку «Детокс» у колі друзів у затишному дворику на Андріївському узвозі
«День» осінній» — особлива акція, що її вже чимало років організовує Благодійний фонд сприяння ініціативам «Дня» в історичному дворику на Андріївському узвозі, у якому гостей приймає компанія «Аквавіта». Для теплої бесіди тут збираються меценати, друзі і партнери газети, щоб «оцінити» наш «урожай» — бо ж давно стало традицією, що її зміг порушити лише карантин 2020-го, поповнення Бібліотеки «Дня» новою книгою восени. На цьому наголосив і президент Благодійного фонду сприяння ініціативам «Дня» Микола ГРИЦЕНКО. «Дуже добре, що традиція «Дня» робити нагоди наших зустрічей не переривається, – наголосив він. – А «традиція робити нагоди» – це випускати нові книги, надзвичайно цікаві і цінні. Та основна нагода, з якої ми зібралися сьогодні, – це рік 25-річчя газети «День». І друга – презентація нового книжкового проєкту «Детокс».
Цього разу невимушену розмову про «Детокс» — вишуканий фоліант, що вже отримав своїх перших вдячних читачів (а під час заходу власників новинки стало ще більше), а також інші проєкти нашого видання, вели всі ті, хто посильно допомагає їхньому втіленню та поширенню.
Підприємець, громадський діяч, голова Наглядової ради Благодійного фонду сприяння ініціативам «Дня» Михайло ПОЖИВАНОВ з приємністю поділився, що є прихильником газети «День» усі 25 років та її Бібліотеки від часу започаткування. «Щиро вам скажу, що я сам виховувався на цих виданнях, вони дуже багато змінили у моєму світогляді за ці роки. І я вже, не побоюсь сказати, можу себе зарахувати до когорти справжніх українців. Бо те, що було в голові наприкінці 80- на початку 90-х рр., і навіть коли ти обирався і у Верховну Раду, і ставав маріупольським міським головою, – це було ще не те, що сьогодні. Тому велика подяка вам, Ларисо Олексіївно, – звернувся він до головної редакторки «Дня», – і всьому колективу. Сьогодні ми згадуємо і Євгена Кириловича Марчука. Величезна подяка йому за все. Він був справжнім патріотом, великою людиною, з якої має брати приклад кожен».
«Книга, яка змінює уявлення про нас самих»
Презентація книги «Детокс» на Book Forum: українська історія як джерело сили
Є звичайні презентації книг, а є такі, що стають зустріччю однодумців. І цьогорічна розмова про нову книгу «Дня» «Детокс» справді нагадувала зустріч у родинному колі газети. Ще за сорок хвилин до початку презентації читачі й читачки стали збиратися біля конференц-залу Палацу мистецтв, чекаючи на довгоочікувану подію.
Обговорювали книжкову новинку, брали автографи в головної редакторки газети й висловлювали їй та іншим авторам «Дня» свої подяки. І це тільки кілька штрихів до тієї неймовірно зворушливої атмосфери, яка панувала на презентації книги «Детокс».
«КОНСТРУКТИВНА ПРОГРАМА «НА ВИРІСТ»
Подія розпочалася з хвилини мовчання у пам’ять про видатну постать, значення якої нам ще тільки належить усвідомити сповна, – Євгена Кириловича Марчука. Як зазначила директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» Ірина КЛЮЧКОВСЬКА: «Євген Кирилович – це великий державник, якого ми не розпізнали у свій час. Можливо, тому, що ми всі були втомлені, перелякані й тягнули за собою хвіст радянської минувшини, постгеноцидний, пострепресивний, елітоцидний. Євген Кирилович – не лише великий шанувальник праці своєї коханої дружини, товаришки, головного редактора, він активний учасник газети «День». Ті, хто не прочитав, не осмислив цього, можуть звернутися до архівів газети й зануритися у глибини його думки. Там багато статей, дискусій, зокрема, його міркування про євроатлантичний вибір нашої держави ще тоді, коли про це мало хто думав. Крім того, там міститься і його погляд на українсько-російські стосунки. Це він був одним з перших, хто відторгнув напад Росії: пригадаймо історію з островом Тузла...».
Дієва дипломатія
Переклад видання «Сестра моя, Софія…» повертає болгарам історичну правду
Ще чотири роки тому головний редактор газети «День» Лариса Івшина у передмові до видання «Сестра моя, Софія…» влучно зазначила: «Історія України і Болгарії — ніби історія двох сестер, розлучених у ранньому дитинстві. Що росли згодом у різних «родинах». Замість того, щоб нам з Болгарією дивитися одна на одну й вивчати, ми дуже довго дивилися на Москву. На ту, яка і хотіла нас розділити...». Справедливість і актуальність цих слів підтверджує успіх україномовного видання: на урочистій церемонії вручення премії «Найкраща книга Форуму-2016» новинка «Дня» отримала одразу дві нагороди — Спеціальну відзнаку малого журі «Освітяни» та Диплом Гільдії людей книги — «за мудрість як константу», а Дзеркальна зала величного Палацу Потоцьких ледь вмістила усіх охочих побувати на презентації книги.
Сучасна газета – для прогресивних українців
Творимо розумний простір разом
Бібліотека видань «Дня» (частина з яких перекладена на іноземні мови), «Маршрут №1», фотовиставка, Літня школа журналістики, Премія ім. Дж. Мейса... — це тільки невелика частина того, що здійснює «День», який є не просто газетою, а справжнім «холдингом інтелектуальних ініціатив». Усі ці проєкти спрямовані на кристалізацію української ідентичності та формування сильної політичної нації і, відповідно, мали б підтримуватися державою. Утім, на практиці цю функцію здебільшого виконують представники громадянського суспільства, які по-справжньому розуміють цінність цих ініціатив.
Об’єднавчим центром цієї частини громадськості є Благодійний фонд сприяння ініціативам газети «ДЕНЬ». Тож і нинішня святкова дата (7 грудня Фонду виповнюється уже вісім років) — це свято не тільки благодійної організації, а ширшої спільноти людей, яким не байдужі питання української державності, культури, науки, і які готові інвестувати в це і час, і сили, і кошти. Примітно, що у 2020 році, попри всі виклики, ця спільнота збільшилася.
«Українська позиція на культурному фронті»
Лауреатом Премії імені Джеймса Мейса-2020 став оглядач «Дня» Дмитро Десятерик
«Джеймс Мейс зробив немало – принаймні для нас, українців. Адже він належить до поодиноких дослідників, які порушили на Заході питання українського Голодомору 1932-1933 рр. і, спираючись на численні документи та свідчення, показав, що це був геноцид. Зробити таке було непросто. Адже і тоді, й тепер є намагання політиків, а також різних дослідників, що керуються часто кон’юнктурою, заперечувати геноцидний характер цієї трагедії. Це стосується не лише Росії й деяких інших країн. Немало таких політиків і дослідників можна знайти в країнах Заходу. Тому спадщина Мейса і далі лишається актуальною. Правда, чи уміємо ми скористатися цією спадщиною, зокрема чи роблять це наші державні очільники? І взагалі, чи знають вони про Мейса?» – ставить запитання доктор філософських наук, професор, публіцист, лауреат Премії імені Джеймса Мейса-2013 Петро КРАЛЮК.
Про культурну й політичну взаємодію
«Сестра моя, Софія...» знайде свого читача серед болгарської громадськості», — посол Віталій Москаленко
Незважаючи на сучасні складнощі з транспортними, економічними зв’язками між країнами, між Болгарією та Україною є той зв’язок, який не може розірватися — взаємодія двох культур. Спорідненість історії, мови, релігії болгар та українців яскраво показано в одній з останніх книг «Дня» — «Сестра моя, Софія...», яку нещодавно було перекладено болгарською мовою. Спільні проєкти двома мовами лише укріплюють спілкування двох слов’янських країн з європейським вектором розвитку.
Користуючись нагодою візиту до Києва Надзвичайного та Повноважного посла України в Болгарії Віталія МОСКАЛЕНКА, ми поцікавилися у нього, як розвиватиметься культурна співпраця між двома країнами, чи відновить країна програму реабілітації для українських воїнів, і як українські дипломати протистоять російському навіюванню в країні.
Позиція та відчуття свободи
Лауреатом Премії імені Джеймса Мейса-2019 «За громадянську позицію» в галузі публіцистики став журналіст Юрій БУТУСОВ
21 листопада в редакції «Дня» відбулася офіційна церемонія вручення Премії імені Джеймса Мейса вже... дванадцятому лауреату. Ним став український журналіст, головний редактор сайта Цензор.нет Юрій Бутусов.
«Коли Джеймс Мейс прийшов у газету, для мене це було відкриттям другого фронту, тому що союзників у нашій журналістиці я відчувала дуже мало з різних причин. Джеймс приніс з собою потужний струмінь, який випромінювала вільна людина, дуже професійно зріла, дуже підготовлена до полемік на найвищому рівні, куди ми ще не були готові втручатися, — говорить у вступному слові головний редактор газети «День» Лариса ІВШИНА. — Наведу приклад. Коли газета «День» засновувалася, було таке гасло: «Росія читає «Известия», Америка — The New York Times, а Україна буде читати газету «День». Час вніс свої корективи, бо не все виявилося так просто з The New York Times. Тому що коли ми почали дізнаватися більше, як сприймали у світі український Голодомор, геноцид, для нас, зокрема й завдяки старанням Джеймса, відкрилися абсолютно нові обставини. Тут потрібно згадати «Повість про двох журналістів», яка була опублікована Джеймсом у 2003 році, 16 років тому, де вперше прозвучали імена Гарета Джонса і Волтера Дюранті».
«Найцінніше на війні – це люди…»
Фотовиставка «Дня»-2019: діалог авторів, відвідувачів та організаторів
Цієї п’ятниці на виставці найкращих світлин ХХІ Міжнародного фотоконкурсу «Дня» в Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6) відвідувачі могли побачити не тільки 250 унікальних кадрів, а й авторів деяких із них та авторку ідеї самої фотовиставки Ларису Івшину, разом із членами команди «Дня», які влаштували це свято вдумливої фотографії для всіх охочих.
Уже не вперше відвідує Фотовиставку-2019 військовий репортер газети Верховної Ради України «Голос України», володар «Золотого дня» 2015 року і Гран-прі 2019 року Олександр КЛИМЕНКО. Нагадаємо, його серії робіт «Життя Станиці Луганської» відзначили генеральний партнер агрофірма «Ольгопіль» та її директор Павло Каленич, національне агентство «Укрінформ» та Національний університет «Острозька академія». Сьогодні пан Олександр прийшов, щоб неспішно оглянути експозицію разом із авторкою ідеї, головою журі фотоконкурсу Ларисою Івшиною. І це виявилася дуже цікава екскурсія.
Минулого тижня під час урочистого нагородження переможців Олександр Клименко якраз перебував у черговому відрядженні на передовій, тож дізнався про приємну новину телефоном. «Сприйняв я цю новину дуже круто, мені надзвичайно приємно. Тому що журналісту дуже радісно, коли оцінюють твої роботи, коли вони не зникають десь», – говорить володар Гран-прі 2019. Нагороди для Олександра отримав його син Володимир, який, до речі, студіює правознавство у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» і ним батько дуже пишається.
Інтелектуальний опір
Анна Домбровська: «Я буду продовжувати боротьбу з кремлівською пропагандою, війна ще не закінчена, окуповані території не звільнені!»
Волонтер Анна Домбровська днями отримала Подяку від глав Ясинуватської районної ради та Ясинуватської РДА Донецької області «За організацію інформаційного опору кремлівській пропаганді й інформаційному впливу, поширення газети «ДЕНЬ» жителям прифронтових сіл і селищ Ясинуватського району Донецької області та з нагоди Дня Незалежності України!» . Нагадаємо, що Анна вже два роки займається доставкою газети «День» в прифронтові міста і села.
«Познайомилися з Анною десь два роки тому. У неї була тоді ідея друкувати і розвозити українські газети «День» у прифронтові міста і села, і я з задоволенням до цього приєднався! Тоді ще можна було робити якусь контрпропаганду, тому що не до кінця все встоялося. Мені дуже сподобалася ідея, що росіяни можуть переводити гроші на друк газет українською мовою, це самий мінімум, який кожен росіянин може зробити. Так почали працювати, і пішло, і закрутилося, - сказав про Анну Домбровську відомий російський журналіст Аркадій Бабченко. - Обов'язково потрібно продовжувати проект! Якщо Україна хоче бути Україною, то вона обов'язково повинна бути україномовною!»
Ми привітали Анну і попросили відповісти на кілька запитань.
«Я ОБРАЛА ВИДАННЯ, ЩО Є МАКСИМАЛЬНО НОВИННИМ ТА АНАЛІТИЧНИМ»
- В Україні п'ять років йде війна. Коли ви почали свою діяльність на прифронтових територіях, то з'ясувалося, що людям в першу чергу потрібен хліб і газети, про це ви розповіли в одному з перших інтерв'ю "Дню". Як ви оцінюєте ці пріоритети - чи змінилися вони за час дії вашого проекту чи ні? Чому?
- Жителі прифронтових міст і сіл від Мар'їнки до Новгородського, де я розводжу газету, щотижня чекають новий номер газети «День». Спочатку я запускала проект з метою інформування жителів прифронтової зони про події, що відбуваються в країні і в світі, тому я вибрала видання, яке на мій погляд є максимально новинним і аналітичним. Люди, що живуть в прифронтовій зоні, постійно перебувають в російському інформаційному просторі. І те, що за два роки проект розвинувся від 1000 газет на тиждень до 8000 на тиждень - це дивовижний, але цілком закономірний результат!
Хочу сказати величезне спасибі Аркадію Бабченко за постійну інформаційну підтримку проекту! Завдяки його участі, багато росіян приєдналися до боротьби з кремлівською пропагандою і стали постійними спонсорами проекту!
«День» об’єднує!
У столичному Будинку кіно відкрилася ХХІ виставка за підсумками міжнародного фотоконкурсу нашої газети
Вечір, вишукана музика, гілочки шипшини і букети яскравих квітів, сотні людей, які раді бачити один одного, і дві з половиною сотні світлин, задля яких і влаштовано цей вечір. Восьмого листопада в Будинку кіно відкривається вже ХХІ Міжнародна фотовиставка «Дня». Ми змінили локацію, і вдячні за сприяння Будинку кіно та Національній спілці кінематографістів України, але не змінили правила – живого спілкування і живого свята. Традиційну для свята «Дня» піднесену музичну атмосферу забезпечили струнний квартет Київського інституту музики імені Глієра та яскраві ведучі – співачка Марієтта Вейз та народний артист України, постійний авторі друг «Дня» Олексій Кужельний.
«МИ З ТОЇ КРАЇНИ, ЯКА ПОНАД 20 РОКІВ ПРОПОНУЄ ІНШУ ЯКІСТЬ»
Звертаючись до гостей, головна редакторка «Дня» й авторка всіх наших проєктів Лариса Івшина відзначила: «Дуже приємно бачити в залі і тих друзів «Дня», хто підтримує фотоконкурс уже майже 21 рік. І, звісно, є серед вас зовсім юні, ось щойно я отримала прекрасну корзинку з квітами від Терещенка-молодшого, для якого ця виставка – перша в житті, бо минулого разу Олена і Мішель Терещенко були в нас, коли тільки починався «проєкт» Терещенка-молодшого. Дуже приємно вітати всіх тих, хто довірив нам знімки, і тих, хто надав призи…».
«Недавно прекрасна журналістка під час інтерв’ю, коли ми заговорили про наші книги, сказала мені: «Ви знаєте, складається враження, наче ви з іншої країни», – поділилася Лариса Олексіївна. – Якщо подумати над цим зауваженням, то один із варіантів відповіді: справді, ми з іншої країни. Ми з тої країни, яка понад 20 років пропонує іншу якість. Іншу якість медіа, іншу якість політики, іншу якість життя. Для того ми робимо виставки, наші книги. Намагаємося всіх перетягти в нашу країну, отримати в нас громадянство – в розумній країні Україні. І друга відповідь – ми з тієї ж країни. Ми співпереживаємо. На цій виставці багато болю, багато подолання і багато солідарності. Ми з цієї країни. Ми тільки хочемо якось подружити ці дві країни. Наша фотовиставка – це запрошення українців на зустріч із Україною».
Вечір у «колі солідарності»
Чим запам’ятався вже сьомий День весняний
У сьогоднішні турбулентні часи (хоча, який період в історії незалежної України можна сповна назвати не турбулентним?) спілкування з однодумцями стає особливо цінним. Тому День весняний, який відбувся в історичному дворику біля Андріївського узвозу, вийшов особливо душевним. Водночас зібрання пройшло у, так би мовити, наступальному настрої, адже багато обговорювались плани на майбутнє – як завдяки ініціативам «Дня» зробити суспільство освіченішим і здоровішим, принаймні психологічно.
Одразу подякуємо небесній канцелярії – бо весь день у Києві зривалось на зливу, але якраз перед початком Дня весняного розвиднілось, і гості могли спокійно насолоджуватися спілкуванням і музикою. Утім, якби і трапилась негода, від дощу захищає наш традиційний дрес-код – капелюхи і капелюшки.