Ростислав ХОТИН, міжнародний оглядач, спеціально для "Дня"
Цієї суботи в Познані зберуться на саміт лідери Франції, Німеччини та Польщі - так званий Веймарський трикутник, який є своєрідною віссю євробезпеки та пов'язує Захід, Центр та Схід Європи. Ще донедавна прагнення долучитися до цього трикутника виказувала і Україна. А її дипломати навіть брали участь в консультаціях експертів разом з французами, німцями і поляками. Однак далі експертних нарад українська зацікавленість так і не просунулась.
Як очікується, наступного місяця на свій троїстий саміт в Єкатеринбурзі зберуться лідери Росії, Німеччини та Франції... Таким чином може скластися враження, що для того, аби вирішувати справи з Центром континенту західноєвропейцям варто говорити з поляками. А для вирішення справ Сходу Європи - з росіянами.
Україна тим часом творить геометричну міфологію і мало не поквартально штампує черговий стратегічний трикутник. Спочатку це був трикутник Україна - Туркменистан - Іран, який пішов у небуття з проблемами туркменського газу та іранської нафти... Потім була ідея економічного трикутника Київ - Анкара - Тегеран, однак з огляду на взаємини із Заходом було небезпечним мати справи з іранцями - бодай і в неформальному, але все ж таки угрупованні - і українці відмовилися від нього.
Настала черга економічного трикутника Київ - Кишинів - Бухарест та політичного трикутника Київ - Бухарест - Варшава. Годі говорити, що справи далі зібрань на найвищому рівні не просунулися. Окрім того, є ще й неформальний військовий партнерський трикутник за участю Британії, Польщі та України. В Києві мало про нього говорять, але в Лондоні ним дуже пишаються.
Під час перебування минулого тижня турецького прем'єра в Україні виникла ідея політичного трикутника Варшава- Київ - Анкара та військово-технічного трикутника Україна - Туреччина - Ізраїль. У турків трохи запаморочилося у голові від такої кількості конфігурацій, якщо додати, що паралельно українці висловили ідею енергетичного трикутника Київ - Анкара - Вашингтон - з прицілом на Каспій. Це при тому, що в нафтових справах вже існує "прямокутник" - Баку - Тбілісі - Київ - Кишинів.
Під час візитів до Вашингтона українські офіційні особи не обходяться без того, аби в черговий раз не зініціювати стратегічний трикутник Україна - Ізраїль - США. Невизначеність пріоритетів та бажання за будь-яку ціну зорганізуватися в структуру - через піонерське дитинство - спонукають українців до ще новіших трикутників, які з макропогляду дуже нагадують коло, яким бігають.
Проте українські геометричні ініціативи не є з розряду повних експромтів, якими славиться сусідня Білорусь. Там Олександр Лукашенко чи не кожен свій візит увінчує черговим екзотичним трикутником із вражаючими відстанями. Так перебуваючи в Китаї, він висунув ідею стратегічної вісі Мінськ - Москва - Пекін, а нещодавно побувавши в "залишковій" Югославії, запропонував утворити не менш стратегічний трикутник Москва - Мінськ - Белград. До цього додамо, що слов'янський трикутник Москва - Київ - Мінськ Лукашенку не лише сниться. Наразі ж слов'янський трикутник для України є справою примарною, однак, якби так не сталося, щоб Києву, який заплутався в геометричних фігурах, вже не залишиться з чого вибирати - через явний перебір... І справді важко заблукати у трьох соснах, однак коли є три сосни, а поруч ще три сосни, а там ще три... - то вже ціла хаща.
Варшава
