Ко Всемирному дню прессы (3 мая) НСЖУ, по представлению организаций, которые в нее входят, и региональных редакционных коллективов обнародовала список государственных чиновников, которые своими действиями, как говорит сам председатель Национального союза журналистов Украины Игорь Лубченко, подавляют свободу слова в нашем государстве. Список насчитывает 15 лиц из разных регионов Украины и это преимущественно главы областных государственных администраций и судьи, которые противодействуют журналистской деятельности. Члены НСЖУ намереваются действовать решительно, поэтому обнародовали список не только в Украине, но и передали в Международную федерацию журналистов, Совет Европы, Европарламент и другие международные структуры. Накануне «День» непосредственно пообщался с господином Лубченко.
Игорь ЛУБЧЕНКО, председатель Национального союза журналистов Украины:
— Такого массированного комплексного давления на коммунальную прессу со стороны многих властных органов еще не было. Стремились сменить неугодных редакторов, выбрасывали из числа учредителей трудовые коллективы, не выполняли своих финансовых обязательств. Теперь ко всем этим бедам добавилась попытка забрать редакционные помещения, создать клоны существующих изданий, превратить редакции в коммунальные предприятия. А цель всего этого одна: добиться, чтобы коммунальные СМИ оставались послушными исполнителями воли местных князьков.
Например, глава Апостоловского районного совета на Днепропетровщине Н. Оксамытна требовала от редакции «Апостоловских новостей», чтобы приносили ей колонки на проверку перед печатаньем и собственноручно правила редакционные материалы.
После нашего обращения к А.И. Медведько, районная прокуратура возбудила против Н. Оксамытной уголовное дело за препятствование профессиональной деятельности журналистов. Ее сняли с должности главы райсовета. Но судебный процесс никак не может завершиться, потому что на нем не появляется свидетель — бухгалтер районного совета.
Такой же любительницей править материалы газеты «Родное Прибужье» оказалась и глава Николаевского областного совета Т. Демченко. Николаевская прокуратура, к сожалению, не защитила редакционный коллектив. А жаль! Поверив в свою непогрешимость, пани Демченко дала «зеленый свет» приватизации единственной в областном центре типографии. Где будут печататься газеты — это ее не волнует.
В подвешенном состоянии находится редакция «Крымской газеты» — бывшее руководство Госкомтелерадио дало согласие на продажу за долги дома издательства «Таврида» включительно с редакционными помещениями.
И такие примеры неединичны.
Еще 1 августа 2006 года Секретариат Президента Украины письменно обратил внимание председателя Совета министров Автономной Республики Крым, глав областных, Киевской и Севастопольской городских государственных администраций на необходимость принятия Верховной Радой Закона Украины «О реформировании государственных и коммунальных печатных средств массовой информации», руководствоваться требованиями действующих законов относительно исполнения обязанностей относительно производственного, финансового и материально- технического обеспечения основанных печатных СМИ.
Но администрации нередко попустительствуют неправомерным действиям Советов.
Сегодня в Украине снова под угрозой находится жизнь журналиста.
В Новой Каховке за последняя три года физические нападения осуществлены на пятерых журналистов. Ни мэр Владимир Коваленко, ни прокурор Андрей Терно, ни начальник городского отдела милиции Николай Минько ничего не сделали, чтобы раскрыть эти преступления, никого не привлекли к ответственности за препятствование профессиональной деятельности журналиста, все свели к мелкому хулиганству, а потом вообще спустили на тормозах. Трое пострадавших уже покинули Новую Каховку и переехали в столицу.
Два года назад в Киеве зверски избили известного журналиста Владимира Кацмана. Первые лица государства назвали расследование этого нападения делом чести правоохранительных органов. Но видно у наших органов такая уже честь, что так никого они и не нашли.
Что делать? Какой выход? Прежде всего, нужно осознать: только совместными усилиями мы сможем противостоять наступлениям должностных лиц на свободу слова и права журналистов.
Перефразируя Франсуа Миттерана, хочу сказать: пресса не всегда права, но тот, кто воюет с прессой, — всегда неправ. И этот постулат должен быть лейтмотивом нашего профессионального поведения. В конечном счете, в сотый раз повторюсь: если мы хотим построить демократическую, независимую Украину, мы, прежде всего, должны выстроить независимые средства массовой информации.
Мы настаиваем на более жестком контроле со стороны местных прокуроров по решениям Советов и обладминистраций, которые ущемляют свободу слова, права журналистских коллективов. Поэтому я повторяю свое предложение обсудить эти проблемы на общем заседании коллегии Генпрокуратуры и секретариата Союза с вызовом некоторых прокуроров с мест.
Мы считаем, что Министерство юстиции должно дать официальное разъяснение — и прежде всего своим структурам на местах — что превращение редакций в информационные агентства, коммунальные предприятия — неправомочны, установить строгий контроль за новоявленными информационными бюллетенями, чтобы они соответствовали действующему законодательству, а не превращались в эрзац-газеты.
Національна спілка журналістів України за поданням організацій НСЖУ редакційних колективів оприлюднює список державних чиновників, які своїми діями душать свободу слова у нашій державі:
1. Коваленко Володимир - міський голова Нової Каховки Херсонської області. За час його перебування на посаді трьох журналістів міста жорстоко побили, а сам посадовець дозволяє собі під час робочої наради у міськвиконкомі називати журналістів «ублюдками», «недоумками» публічно обіцяє «начистити мордяку» авторам критичних матеріалів та заявляє, що такі речі «он не прощает никому» Жоден з нападів не був кваліфікований правоохоронцями як перешкоджання професійній діяльності журналіста, так само не дали правоохоронці належної оцінки заявам міського голови.
2. Рибачук Валентин - міський голова Слов'янська Донецької області. Його керування відзначилося прагненням влада «поставити на місце» журналістів, які намагаються критично оцінювати діяльність посадовця. При наполяганні голови міська рада затвердила нові правила акредитації журналістів, які всупереч законодавству передбачають «огляд і перевірку фото-, аудіо- та відеоапаратури, в особливих випадках - огляд журналіста». Після критичного сюжету журналістки Наталії Попової на телекомпанії «САТ ПЛЮС» міський голова подав позов до них з вимогою відшкодування 100 000 грн. Місцевий посадовець не крився, що головною метою цього позову є «покарання» журналістів. Тільки апеляційний суд відмовив йому у задоволенні позову.
3. Хаустова Тетяна - суддя Слов'янського міського суду Донецької області, яка раніше виносила рішення проти журналіста Ігоря Александрова, тепер задовольнила позов міського голови Рибачука В.Л, проти телекомпанії «САТ ПЛЮС» на суму 80 000 грн. Рішення було відмінено апеляційним судом через неправильне застосування законодавства України та не врахування практики Європейського Суду з прав людини, а саме: суддя визнала недостовірними оціночні судження, що прямо заборонено законодавством; не врахувала, що поширена інформація є суспільно-значимою та, що міський голова є політиком, який має бути терпимим до критики.
4. Іванищук Анатолій - голова Апеляційного суду Херсонської області, який заявив чотири позови до газети «Гривна», журналістів Оксани Козакової та Валерія Боянжу та телекомпанії «ВІК» загальною сумою позовних вимог у 200 000 тисяч гривень. Так суддя реагував на поширення критичної інформації щодо себе та судового корпусу Херсонської області. Протягом всього часу розгляду справ рахунки видання були заблоковані державною виконавчою службою, а сума відшкодування посадовцю за рішенням судів склала 50 000 грн.
5. Сікачин Ігор - голова Роздільнянської районної ради Одеської області, який своїм розпорядженням створив «редакційну колегію районної ради як дорадчого органу управління діяльністю газети «Вперед». До складу цієї «редакційної колегії» увійшли - він сам, його заступник, десять голів постійних комісій райради та два працівники редакції. Після того редактору була спрямована вимога подавати на узгодженій цій «колегії» всі матеріали про діяльність районної ради. Редакторка газети Тетяна Хамардюк виступила проти брутального запровадження цензури. Тоді при потуранні голови райрада створила спеціальну комісію, на засідання якої редактора викликали через дві години після смерті її матері, потім призначили засідання на дев'ятий день, а вже на сесії райради вимагали клястися на Біблії, оприлюднюючи свою зарплату.
6. Верес Микола - голова Охтирського районного суду Сумської області, який позивається до газети «Панорама» та журналістів, вимагаючи відшкодування 50000 грн. за публікацію, розповідає про конфлікт між головою суду та депутатом Сумської міської ради. Інформація в газеті була викладена на підставі заяв депутата до правоохоронних органів. Позивач поводить себе зухвало, у судовому засіданні заявляє про те, що «розбереться з журналістами без суду", а також вимагає заборонити будь-яке поширення інформації про нього. Розгляд справи триває.
7. Сидоренко Юрій - голова консультативної ради консорціуму «ЕДАПС», який подав позов на газету «Бізнес» і журналіста з вимогою відшкодування 46 000 000 грн. моральної шкоди за публікацію журналістського розслідування про проблеми паспортної системи України. Вже сама сума заявлених позовних вимог є перешкодою у діяльності журналіста і газети.
8. Ярошенко Володимир - колишній голова Кіровського районного суду міста Кіровограда, який в 2002 році був кандидатом на пост міського голови і після невдалих для себе результатів виборів позивався до газета «Україна-центр» та місцевої ТРК «ТТV». Апелюючи до свого статусу судді, а не політика, отримав за рішенням суду відшкодування у розмірі 50 000 грн. з газети та 100 000 грн. з ТРК, в результаті чого телекомпанія фактично (не юридично) перейшла «під контроль» колишнього судді.
9. Сидор Василь - міський голова Славути Хмельницької області. З його приходом на посаду міськрада перетворила редакцію газети «Трудівник Полісся» у комунальне підприємство, зобов'язала редактора укласти контракт з міським головою. Своїми рішеннями рада порушує права трудовою колективу редакції, редактора, законодавство, але міський голова цим не переймається, адже рада знайшла кошти для фінансування приватного видання для висвітлення своєї діяльності.
10. Тарєльнік Віктор - голова Петропавлівської районної ради Дніпропетровської області прагнув підпорядкувати раді місцеву газету «Степова зоря», потім вимагав погодження матеріалів про районну раду. Після відмови редакції та низки критичних публікацій відмовляється оплачувати за послуги по оприлюдненню в газеті обов'язкової інформації про діяльність органів влади та місцевого самоврядування (нормативні документа, оголошення тощо). Натомість посадовець хвалить себе сам у обласних газетах, що симпатизують Партії регіонів - «Зоря» та «Народна правда», зневажливо висловлюючись стосовно місцевого видання.
11. Грица Юрій - суддя господарського суду Івано-Франківської області, який заборонив трансляцію Івано-Франківським обласним телебаченням "Галичина" документального фільму "За лаштунками влади земельні зловживання мера Анушкевичуса". Поширення фільму або у інший спосіб поширення інформації про виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради або його керівництво було заборонено ухвалою суду за позовом того ж міськвиконкому без виклику та представлення доказів іншою стороною у справі.
12. Дірко Іван - суддя Центрального районного суду міста Миколаєва, який припинив розгляд кримінальної справи щодо підприємця, який побив журналіста та знищив його професійне обладнаний - телекамеру. Суддя зазначив, що підсудний скоїв злочин невеликої суспільної небезпеки і застосував до нього амністію. Тобто фактично підприємець не поніс ніякого покарання за свої злочинні дії. Апеляційний суд з цим не погодився і направив кримінальну справу на додаткове розслідування.
13. Черновецький Леонід - Київський міський голова, голова Київської міської державної адміністрації. Ще у 2006 році було звільнено з посади керівників редакцій міських газет «Хрещатик», «Вечірній Київ», «Українська столиця», телекомпанії «Київ», радіостанції «Київ 98-FМ». За цей нас керівниками колективу побували не один виконувач обов'язків, призначені чиновниками адміністрації, а оголошений конкурс на заміщення вакантних посад так і не провели. Газети перетворилися у «бойові листки» Черновецького, з журналістів прагнуть створити «підручних» партії київського мера.
14. Колосівський Валерій - голова Житомирської райдержадміністрації; Житомирської області Голова РДА конфліктує з райрадою і редакцією газети «Сільське життя», хоча і перша, і друга є її співзасновниками. Голова РДА не підписує з редакцією угоду про висвітлення діяльності районної влади і план використання бюджетних коштів. Внаслідок цього з початку року газета не може користуватись грошима, які є на її рахунку, а працівники не отримують з початку року зарплату. Причина - голова РДА не задоволений тим, як газета висвітлює діяльність виконавчого районного органу, складне політичне життя Житомирського району.
Безумовно, цей список не є повним. Національна спілка журналістів України звертає увагу високопосадовців держави, правоохоронних органів, суддів на оприлюднені кричущі факти порушень Конституції і законів України, міжнародних зобов'язань, взятих Україною на себе. Цей список ми оприлюднюємо не лише у нашій державі, а й передаємо до Міжнародної федерації журналістів, Ради Європи, Європарламенту й інших структур, щоб там вирішували - запрошувати цих чиновників на різні міжнародні заходи чи й не пускати їх на свій поріг.
НСЖУ буде і в подальшому забезпечувати юридичну та інші види підтримки журналістів відповідно до Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки».
