Все менше громадян України
вірять обраному ними Президентовi.
Про це свідчать опитування
навіть тих соціологічних служб,
які важко запідозрити у
недоброзичливості до Президента.
Згідно з даними «СОЦІС-Геллап», цiлковито
довіряють Л.Кучмі лише 10%
населення (в жовтні 1994 року — 36%).
Наші кореспонденти поцікавилися
у провiдних політичних оглядачів,
чим, на їхню думку, це можна
пояснити.
Олександр Мартиненко, Iнтерфакс-Україна
Мені здається, що саме на
квітневому рейтингу значною
мірою позначилася передвиборна
кампанія. Тому що 90% всіх
політичних партій «працювали»
виключно на критиці влади, а
половина з них — на критиці
виключно Президента. На мою думку,
економічних передумов для такого
різкого падіння не було, хоч інші
передумови, звичайно, були. Це
загальна тенденція: коли
економічна ситуація не
поліпшується, то ставлення з
протестом до влади взагалі й до
Президента зокрема цілком
природне.
Iрина Погорєлова, «Политические
хроники»
А Президент і не піклується про
свій імідж, він не бачить себе в
системі суспільних відносин. І
розглядає свою фігуру як
божественне пришестя. Леонід
Данилович не вважає, що для
перебування при владі потрібно
ще щось, окрім його власного
бажання.
Валерій Зайцев, «День»
Президент практично ніяк не
скористався місяцем, коли він був
єдиною владою в країні, крім як
призначив уряд, який, з великою
мірою ймовірності, може бути
відправлено у відставку.
Президент виявив нарочиту
неконструктивність. І деякі з тих,
хто вітав би встановлення якоїсь
твердої влади, були страшенно
розчаровані тим, як бездарно
Леонід Кучма витратив місяць,
замість того, аби створити собі
міцний реальний запас у новому
парламенті.
Олександр Ткаченко, «Нова
мова»
Я до рейтингів ставлюся
філософськи, як людина, яка знає,
що таке телевізійний рейтинг.
Політичні, як і телевізійні,
мають тенденцію змінюватися, й
залежать від основних дій. На
телебаченні це, передусім, якість
програм, у політиці — якість
економічної політики, що
проводиться урядом. А оскільки
політики немає ніякої — є певні
результати у вигляді рейтингів,
що падають. І я дуже сподіваюся,
що повернення впливу таких
особистостей, як Тигипко і Ющенко,
дасть тонус економічній політиці,
й, природно, всім рейтингам.
Юлія Мостова, «Зеркало
недели»
А я не вважаю, що рейтинг
Президента падає. У мене немає
підстав вірити «СОЦІС-Геллап».
Вибори показали, що у нас в
Україні немає соціологічних
служб, чиї політичні розрахунки
можна було б стовідсотково
приймати всерйоз.
Сергій Рахманін, «Киевские
Ведомости»
По-перше, президентська ноша для
Леоніда Кучми виявилася
непосильною. Зараз, у кризовий
момент, вона його просто
роздавлює. По-друге, останнім
часом він наробив велику
кількість помилок, починаючи від
дрібних, локальних, тактичних, й
закінчуючи стратегічними. Зараз
у нього нагромадилося природне
роздратування за свої власні
помилки, й це роздратування не
дозволяє йому адекватно
реагувати на те, що відбувається,
змушуючи робити все нові помилки.
Й вони вже настільки очевидні, що
помітні навіть людям, не
обізнаним з політичною кухнею.
Звідси падіння рейтингу не лише
серед тих, хто знає про політичні
комбінації, а й тих, хто не має
уявлення про їхнє існування.
Оригiналом тепер бути просто: достатньо вiрити Президенту
15 июня, 2007 - 00:00
Газета:
Рубрика: