Інтерв'ю записала Ірина ГАВРИЛОВА
Нинішній глава київської державної адміністрації вирішив висунути свою кандидатуру на пост міського голови на майбутніх виборах буквально в останній день, і міська виборча комісія зареєструвала його за номером 16. Так що, О.Омельченко встиг застрибнути в останній вагон передвиборного потяга. Інша справа, що цей потяг замість станції "вибори-98" цілком може зайти в тупик. Про це ми розмовляємо з Олександром Олександровичем.
- Олександре Олександровичу, чи варто так поспішати з рішенням, коли все активніше поширюється думка про те, що вибори в Києві будуть заблоковані, враховуючи передусім вето Президента на постанову Верховної Ради, котра регламентує проведення виборів у Києві та Севастополі на підставі законів про місцеве самоврядування і вибори до місцевих Рад?
- Я не бачу сьогодні причин для того, щоб вибори у столиці 29-го березня не відбулися. Попри рекомендації ЦВК з цього питання, вони, за словами самого М.Рябця, не є юридичним доказом. Тому міська виборча комісія на 21-ше лютого зареєструвала двадцять претендентів на пост міського голови. І 21-ше лютого - останній день висунення, а в період з 23 по 27 буде проводитися реєстрація. Якщо за цей час не буде реакції з боку головної правової інстанції - Конституційного Суду, то вибори у Києві відбудуться.
- Голова Верховної Ради Олександр Мороз вважає, що для проведення столичних виборів цілком досить пакету двох вищеназваних законів. Якщо парламент не ухвалить закону про столицю, то як складеться ситуація?
- Я переконаний, що Мороз свідомо маніпулює законодавством, хоч і знає, що ст. 118 Конституції закріплює право виконавчої влади в Києві, Севастополі та обласних центрах за місцевими держадміністраціями. Інакше створюється загроза існування двох гілок виконавчої влади, чого допустити, звичайно ж, не можна. Гадаю, що голова ВР необ'єктивно подає інформацію, а чому - треба запитати в нього.
- Невже прийняття закону про столицю - це панацея від усіх бід?
- Якби цей закон був прийнятий депутатами у грудні-січні, як це обіцяв Мороз на листопадовій нараді з керівництвом міста і районів, то Президентові не довелося б застосовувати право вето на окремі статті виборчого закону. Оскільки киянам важливі не вибіркові законодавчі статті, а повновагий закон про столицю, який регламентує 90 відсотків економічних питань статусу Києва. У інтересах передусім киян, а по-друге - в інтересах держави.
- Олександре Олександровичу, деякі члени уряду вже висловлювали думку про те, що результати виборів у Києві після 29 березня можуть бути визнані нелегітимними...
- Я вам скажу, що виборці і політично, і економічно налаштовані дуже активно. Знову ж, міські і районні виборчі комісії працюють у рамках закону, передвиборна агітація ведеться досить цивілізовано. У місті стабільна ситуація: люди своєчасно одержують зарплатню та пенсії, живуть зі світлом і гарячою водою. Я переконаний, що коли вибори у Києві на всіх рівнях відбудуться, то немає таких сил у природі, які зможуть протистояти їх результатам.
- І все ж, який саме законодавчий акт чітко визначить правила передвиборної гри?
- Основний закон України - Конституція.
- Так. Але глава адміністрації Президента Євген Кушнарьов нещодавно висловив думку, що і в Конституції є на цей рахунок спірні моменти - незрозуміло, зокрема, кого мають обирати кияни - мера чи спікера?
- В Конституції дійсно є дві посади: голова ради народних депутатів і глава місцевої влади - голова держадміністрації. Який з цих варіантів буде визначено парламентом у першому тижні березня, такою схемою виборів і будуть керуватися законослухняні кияни.
- Але Ви, як представник Президента у Києві, згодні з висловлюванням глави його адміністрації?
- Моя посада після прийняття Конституції не представник Президента, а глава місцевої державної адміністрації, і передбачає суто виконавчі функції. Тому, за обов'язком служби я, звичайно, прислухаюся до думки, котра йде від вищих структур виконавчої влади, але тільки у тому випадкові, якщо ця думка - колегіальна. А якщо це особисте висловлювання, нехай навіть високопоставленого чиновника з оточення Президента, то воно може і не збігатися з моєю думкою. Я свою думку не підстроюю ні під чию, нехай навіть найвищих службових осіб.
- Олександре Олександровичу, а як у такому випадкові Ви прокоментуєте думку представників Мінюстиції, котра зводиться до того, що законодавчо взагалі не визначено існування такої посади як міський голова?
- Заступник міністра юстиції як правознавець і теоретик міг мати підгрунтя для такої заяви, базуючись на конкретному записі у Конституції про те, що особливості виконання місцевого самоврядування регламентуються окремим законом. І це можна трактувати двоїсто: або ухвалювати закон про столицю, на що парламент взяв було курс, або з самого початку можна було внести поправки і доповнення до ст. 118 Конституції, роз'яснивши, в чому ж полягають ці "особливості" - чи то в правилах гри на виборах, чи то в суто економічних функціях.
Ситуація що склалася, є показником безвідповідальності всіх, хто брав участь у формуванні регламенту 9-ї сесії ВР, так що Київ і Севастополь залишилися без чіткої законодавчої бази. Тому політичні передвиборні змагання між партіями і вищими ешелонами влади так болісно впливають на обстановку в столиці.
- Як на ваш погляд, чи буде це спірне питання вирішуватися через Конституційний Суд?
- Я упевнений що на початку березня ВР ухвалить для Києва логічне рішення. Швидше за все - до Конституційного Суду справа не дійде.
- Пане Омельченку, а кого Ви вважаєте основним своїм суперником на столичних виборах 29-го березня?
- Я думаю, що М.Поживанов, В.Бабич, Л.Косаківський та І.Салій мають не тільки стійкий політичний імідж, але й упевненість у власних силах. Вважаю, що вони будуть виступати єдиним блоком з самого початку. Згодом основна боротьба розгориться між І.Салієм і Л.Косаківським. Обидва вони вже були коло стерна столичної влади, тому уявляють і цілі, й методи боротьби. Інша справа, що власні владні амбіції зіграють негативну роль в їхньому дуеті. Але і я, вирішивши, оцінив не тільки свої можливості, але й шанси на перемогу. Я сьогодні маю реальну виконавчу владу в Києві, але діяти збираюсь витримано і обачно, в рамках правового поля.
