Для багатьох українців поняття «пласт» і «скаути» ще досі є незрозумілими. Нічого дивного, адже у нас впродовж багатьох десятиліть вони не були на слуху. Хоча у світі скаутським рухом охоплено 39 млн осіб. І тільки з проголошенням незалежності ці слова почали входити в наш лексикон.
ХТО ТАКІ СКАУТИ
Скаут у перекладі з англійської означає розвідник. У 1907 році генерал британської армії Роберт Бейден-Пауел зібрав два десятки хлопців, вивіз їх на острів і організував скаутський табір. Табір виявився успішним і вже через рік у Лондоні вийшла книжка генерала «Скаутинг для хлопців». У ній він сформулював основні принципи й закони скаутського руху, якими повинні керуватися скаути. «Нація завдячує своїм успіхам не так силі своєї зброї, як силі характеру своїх громадян», — написав генерал.
Впродовж кількох наступних десятиліть скаутський рух поширився у всьому світі. Держави підтримували цей рух, бо він давав можливість виховувати цілеспрямованих, чесних, сильних духом громадян.
Взявши за основу головні принципи і закони скаутського руху, скаутські організації багатьох країн ввели у рух свої, національні особливості. Згідно з резолюцією, яку прийняла у 1924 році Міжнародна скаутська рада в Копенгагені, скаутський рух носить одночасно національний, міжнаціональний і універсальний характер.
Національні скаутські організації входять до Всесвітньої організації скаутського руху. Раз на чотири роки скаути зі всього світу збираються в одній з країн на Всесвітнє скаутське джемборі. Перше відбулось у Лондоні в 1920 році.
ІСТОРІЯ ПЛАСТУ
Українські скаути теж ввели свої національні особливості, назвавши скаутський рух Пластом. Назва походить від слова «пластун» — так у козаків називали розвідників. З козацької термінології запозичено багато пластових термінів — булава, рій, станиця, курінь.
Пласт з’явився в Україні у 1911 році. У його витоках стояв, зокрема, і син Івана Франка — Петро. За рік 40 пластунів вперше склали Пластову присягу. Пласт став поширюватися по всій Галичині, завдячуючи, зокрема, і прихильності австрійської влади.
Під час Першої світової війни пластуни воювали у лавах Січових Стрільців, склали ядро старшинських кадрів новоствореної Армії УНР. Упродовж 1918 року за підтримки гетьмана Павла Скоропадського були створені пластові гуртки при кожній українізованій гімназії у Києві, Фастові, Вінниці, Катеринославі, Каневі.
У 1926 р. митрополит Андрей Шептицький надав пластунам ділянку на горі «Сокіл», де пластуни збудували оселю. Нині вона розбудована, діє пластовий табірний музей.
У 1928 році польська влада заборонила легальну діяльність Пласту на Волині, а у 1930-му — на Галичині.
Після Другої світової війни Пласт почав розвиватися у країнах, де проживали українці.
В Україні перший пластовий табір відбувся у 1989 році.
У 1997 році понад 700 пластунів із 34 осередків відзначали 85 років від дня заснування Пласту на пластовій оселі «Сокіл». Там уперше в незалежній Україні відбулась інавгурація Любомира Романківа як почесного начального пластуна. Любомир Романків — один із десяти винахідників, портрети яких висять у Залі національної слави США.
Серед вихованців Пласту: Блаженніший Любомир Гузар, економіст Богдан Гаврилишин, посол США в Україні Роман Попадюк, посол Канади Роман Ващук, віце-прем’єрка Канади Христя Фріланд, астронавтка Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, співачка Квітка Цісик і багато інших відомих особистостей.
Розуміючи, наскільки важливим для держави є виховання фізично і морально здорових молодих громадян, президентами Віктором Ющенком і Петром Порошенком були видані укази про підтримку молодіжних рухів. Серед іншого — і відкриття пластових вишкільних центрів.
Восени 2018 р. такий центр відкрився у місті Буча, що біля Києва. Центр став базою для тренінгів, конференцій не тільки для пластунів, а й для інших молодіжних організацій.
ЧИМ ЗАЙМАЮТЬСЯ ПЛАСТУНИ
Пласт пропагує здоровий спосіб життя, виховує патріотизм, лідерські якості та відповідальність.
Пласт, виховуючи молодь на християнських засадах, стоїть поза партіями і конфесіями.
Пласт — організація волонтерська. Сюди йдуть за покликом душі і серця, не отримуючи при цьому жодного матеріального зиску.
У Пласті діти займаються у гуртках відповідно до свого віку : від 2 до 6 років, від 6 до 11, від 12 до18.
Дітей до 6 років називають пташатами. Мають свою форму. Вони граються у різні ігри, майструють, співають. Поруч завжди є батьки, які активно долучаються до занять разом із дітьми. Часто заняття проводять на природі.
У групах з 6 до 12 років ігри складніші. Також діти вивчають українські традиції, дискутують, учаться, як знаходити шлях за знаками, тощо.
У старших групах більше уваги приділяється саморозвитку. Для цього розроблені спеціальні програми. Діти виробляють у собі позитивні навички, серед яких — здатність дотримуватися правил у грі, робити добрі вчинки, виконувати певні обов’язки тощо. А ще бути зібраними, привітними, вихованими.
Особливий акцент ставиться на вихованні у дітей відповідальності, лідерських навичок, на вмінні критично мислити. Діти вже самостійно роблять якісь невеличкі проєкти для Пласту чи громади. Особлива увага приділяється вмінню працювати у команді. Їм дають можливість самим організовувати якусь частину занять, мандрівок.
А літом наступає час таборів. У таборах пластуни практично закріплюють ті знання, які отримали на щотижневих заняттях із вихователем. Табір вчить самостійності, витривалості, вмінню давати собі раду, виховує впевненість у своїх силах.
На спеціалізовані табори (спортивні, мандрівні, мистецькі, кінні, альпіністські, екологічні, археологічні) пластуни з’їжджаються з усієї України.
Особливе місце у таборуванні займає ватра — один із найбільш «поетичних» моментів у пластуванні. Біля ватри часто відзначають якісь урочисті події. Особливе місце відводиться пісням.
Окрім таборів, пластуни беруть участь у спортивних змаганнях, змаганнях з пішого мандрівництва, у фестивалях пластової творчості, проводять різні екологічні акції. Зараз, у час епідемії коронавірусу, допомагають старшим самотнім людям.
БАТЬКИ ЯК ВИХОВАТЕЛІ
Багато батьків радо віддають дітей до організації, розуміючи, що Пласт виховує їх самодостатніми, свідомими, відповідальними та успішними громадянами нашого суспільства.
Кістяком Пласту є вихователі. Вони працюють з дітьми як волонтери. У Пласті твердо переконані, що волонтерство є одним із найважливіших моментів у вихованні пластунів.
Проте через високий запит вихователів завжди не вистачає. І це не тільки в Україні, їх не вистачає у всьому світі. Так, у Англії є 500 тис. скаутів, і ще 50 тис. дітей записані у листі очікування. Сьогодні по всій Україні тисячі дітей чекають своєї черги на те, щоб потрапити у Пласт і отримати можливість формуватися в проукраїнському середовищі.
Виправити питання нестачі вихователів можуть батьки — часто вони, залучаючи дітей до Пласту, прослуховують онлайн-лекції, проходять тренінги і починають допомагати вихователям. А згодом і самі стають пластунами. Як волонтери, вони кооперуються, набирають гурток і починають виховувати дітей за пластовою методикою.
Сьогодні Пласт є в усіх регіонах України. Особливу увагу організація приділяє розбудові пластових осередків у східних і південних областях України. І сьогодні саме Пласт може стати тим інструментом громадянської освіти, який допоможе нам стати країною, про яку ми всі мріємо.
Для того, щоб приєднатися до Пласту у вашому місті, на допомогу прийде сайт plast.org.ua, де є контакти керівників пластових осередків у 146 містах.
