У селі Гвоздавка Друга Зеленогірської територіальної громади Подільського району, що на Одещині, у листопаді 1941 року румунсько-німецькі окупанти влаштували концтабір. За офіційними даними, у Гвоздавському гетто фашисти закатували, заморили голодом і холодом 4 тисячі 772 особи. Сьогодні тут віднайдено п’ять місць масових захоронень, але їх може бути й більше.
Ще є живі свідки тих трагічних подій. Чимало спогадів залишили по собі старожили.
Збереглася розповідь жителя села Гвоздавка Друга Павла Григоровича Рублі, у якій він повідав, що євреїв в табір зганяли з Молдови, Бессарабії, з Балти, Ананьєва, Поділля та інших місць.
— Людей заселяли у колгоспні склади, контори, кузні, конюшні. Та з кожним днем полонених прибувало дедалі більше, місця не вистачало, тому багатьом довелося животіти під відкритим небом. Йшли дощі, стояла глибока осінь, люди сиділи на землі, спинами один до одного, рядами. Між ними був прохід шириною у два метри, щоб могла проїхати підвода. Територію огородили колючим дротом, яку охороняли німці, поліцаї, троє румунів, двох з яких звали Василіка та Мітруца. Полонених ніхто не годував. Поки їх було небагато, то охоронці дозволяли місцевим жителям обмінювати хліб на одяг полонених, а коли табір переповнився, то нікого не допускали, — ділився спогадами 2007-го року 85-річний старожил. — Селяни кидали голодним через огорожу хліб, картоплю, буряк, моркву. Румун Мітруца, якщо помічав когось із місцевих близько біля огорожі, стріляв без попередження. А вночі збирались поліцаї та німці з усіх околиць і катували полонених, вимагаючи коштовності. Вранці біля складу залишались лежали мертві оголені тіла. Складали їх у підводи самі євреї, які ще мали сили. Румунські окупанти змушували мене вивозити трупи з концтабору до протитанкових ровів і окопів. Тіла скидали і злегка присипали землею...
Є свідчення, що трупи закатованих також скидали в Кодиму, і жителі прилеглих сіл ще довго не ловили й не їли рибу з річки.
Коли концтабір не вміщав усіх полонених, формували колони і людей гнали у Доманівське чи Богданівське гетто, що у Миколаївській області. Шлях неблизький, тож обабіч польових доріг залишилось чимало безіменних могил. Фашисти безжально добивали знесилених людей, не шкодуючи й маленьких дітей. Декому з євреїв вдавалося рятуватися втечею, а частіше матері, проходячи через села, прохали селян прихистити їхніх дітей. На щастя, серед жителів Любашівщини було чимало праведників, які, попри смертельну небезпеку, переховували іудеїв у своїх оселях. Якась бездітна сім’я забрала хлопчика з табору й всиновила його, друга жінка підібрала двох сестричок, видала їх за своїх, а у 50-ті роки їх знайшла мати і забрала. У селі Заплази сім’я переховувала єврейську родину, незважаючи на смертельну кару при викритті. Родина вижила й довіку була вдячна своїм рятівникам...
У 1993—1994 роках одеські дослідники історії Голокосту Борис Гидалевич і Леонід Дусман встановили перші пам’ятні знаки на офіційно зафіксованих місцях масових захоронень у Гвоздавці Другій. Далекого 2007-го члени одеської іудейської громади «Тиква»-«Ор Саме ах» побували на території колишнього концтабору та віддали шану євреям, похованим у братській могилі. Присутні рабини помолилися біля пам’ятника та перепоховали останки жертв геноциду, випадково знайдені в яру.
2011 року за сприяння місцевого аграрія Анатолія Артеменка на місці Гвоздавського гетто було встановлено пам’ятну стелу, а неподалік, в долині річки Кодими, де також знайшли останки страчених і померлих, — меморіальну дошку.
Впродовж багатьох років вчитель історії Любашівського опорного закладу загальної середньої освіти Валерій Миколайович Бондаренко зі своїми учнями продовжують прискіпливо вивчати болючу тему винищування євреїв та інших «неарійських» народів нацистами в роки Другої світової війни на території Любашівщини. Адже географія винищення євреїв і представників інших національностей на території Любашівщини війни не обмежується Гвоздавкою Другою. У самій Любашівці відразу після окупації фашисти розстріляли понад 350 євреїв, у с. Ясенове Друге — більше 100 осіб. Є могила жертв Голокосту і в Троїцькому. Відомі факти розстрілу євреїв неподалік Новоселівки і Маловасилівки, але ті місця поки що не знайдені.
