а це означає, проти тих, хто у влади
Сергій Муромов
Активність виборців у день виборів 29 березня в Донецькій області (63,15%) була однією з найнижчих в Україні. В півторамільйонному Донецьку на виборчі дільниці прийшли лише 56,77% виборців. До речі, 1994 року на виборчі дільниці Донецької області прийшло більш як 70% виборців.
На думку опитаних експертів, цей факт свідчить, що вибори проігнорувала молодь і люди з більш високим рівнем освіти, а також економічно активна частина населення урбанізованого Донбасу.
Якщо успіх КПУ, ЛПУ+ППУ та ПСПУ в Донбасі прогнозувався аналітиками напередодні виборів, то "проходження" 4-відсоткового бар'єра партіями "Реформи та порядок", "зелених" і "Трудової України" дещо несподіване.
На думку радника з економічних питань ЦК Профспілки працівників вугільної промисловості (ППВП) Михайла Маландіна, результати голосування пояснюються серйозним невдоволенням нинішньою владою та економічним становищем. Практично всі партії, які асоціювалися в свідомості виборця з нинішньою владою, зокрема й і СПУ/СелПу (1,87%), в Донецькій області не подолали 4% бар'єра. Порівняно низький показник НДП в Донбасі (3,61%) і порівняно високий показник ЛПУ+ППУ і ПРП (в сумі 11,6%) свідчать про те, що економічно активне населення Донбасу в принципі не проти рішучих реформ, воно проти їх зволікання.
Ще одна цікава тенденція вимальовується після аналізу підсумків голосування в одномандатних округах. Із 23 округів лише в 7 перемогу здобули комуністи - 30%. 1994 року відсоток проходження комуністів у мажоритарних округах був значно вищим - більш як 50%. Як правило, в одному й тому ж місті за КПУ як за партію голосувало значно більше виборців, ніж за конкретного представника цієї організації.
Не вдалося добитися значної переваги КПУ й на виборах до місцевих органів влади. Близько 27% депутатів нового складу Донецької обласної ради - члени КПУ або були висунені компартією. Тільки в 3 містах обласного підпорядкування з 28 міську владу очолили комуністи.
