Пані і панове! Народ, через те що гроші в дефіциті, дружно вибрав комуністів, сподіваючись на те, що вони, за ідеєю, десь гроші дістануть і порівну роздадуть усім. Однак, якщо уже справді дотримуватись ідеї, то при комунізмі, як відомо, гроші зникнуть як такі. Сьогодні, виходить, і назріла пора для оголошення комуністичного ладу... Розраховуючи на кошти, які у вас ще залишилися, виставляємо нові лоти.
№1. ТРИ ДУЕЛІ СУЧАСНОСТІ (85 у.о.)
Перший публічний виклик на дуель на нашій, доволі мирній (стукаємо в дерево!) українській землі стався минулої весни. Академік Білодід (теоретик двомовності), кинув через газету рукавичку лідерові РУХу і людині з протилежним за кольором прізвищем - Чорноволу. Олесь Іванович і далі продовжував кидатися рукавичками через ЗМІ, але В'ячеслав Максимович зберігав мовчання, мов скіфські поховання до розкопок. Дуель, як писав поет - не відбулася.
Друга дуель у передачі "Післямова" мала відбутися восени між президентом концерну "Денді" Михайлом Бродським і міністром МВС Юрієм Кравченком. Юрій Володимирович не з'явився на місце бою, тим самим "прокинувши" публіку, яка чекає на безкомпромісний гладіаторський поєдинок. І хоча той, хто ухилився від поєдинку вважається таким, що програв, через деякий час зникла "Післямова", а відтак і Бродського, як відомо, ізолювали від суспільства. Однак несподівано для противника невгамовного Бродського обрали депутатом до ВР, а, отже, його недоторканність - відновлюється. Руки геть! Отож, продовжуючи висловлюватись мовою поета: дуель хоч і не відбулася, але перенесена...
І от, навесні, - третій виклик. Опозиційний екс-прем'єр П. Лазаренко, замахнувся на Президента Л. Кучму. Він прямо заявив: "А щодо наших з вами стосунків, то запропонував би вам теле-дуель в прямому ефірі - на безпосередньо вам підлеглих телеканалах - "УТ-1", "1+1" або ж на каналі "Інтер", який курирує секретар Ради національної безпеки та оборони України Володимир Горбулін".
Шкода що він не викликав на дуель братів Кличків. Якщо такі дуельні методи з'ясування "хто правий - хто винуватий" почнуть поширюватися на Президентському пагорбі, невдовзі главами України стануть саме вони.
№2. ЦІ ОЧІ НЕ ПРОТИ БУТИ ОЧИМА МЕРА (47 у.о.)
У метро я відразу звернув увагу на (прямо в центрі шибок!), наклеєну фізіономію керівника міськдержадміністрації Олександра Омельченка. Він проникливо пронизував вагон своїм батьківським поглядом. Той самий погляд впав на мене з дверей аптеки, неподалік від рідного будинку. Причому, поруч з Олександром Олександровичем, плакат настійно закликав вживати аспірин "Упса". І Омельченка, і "Упса", наче однаково пропонували як жарознижуюче. Моєму здивуванню не було меж, коли ті самі чудові очі глянули мене з блакитного екрану (звісно, 30 канал). Коли в зображення з'явився звук, Олександр Олександрович саме відповідав на запитання: чому він вважає, що негоже користуватися наочною агітацією. Це комусь, мовляв, мільйони нема куди подіти, тому вони й тиражують свої портрети, тоді як він - усі гроші змарнував на здоров'я киян... Моє здивування лопнуло. З цього моменту я поки що нічому не дивуюся. Навіть тому, що зрештою через темну історію з "Законом про столицю" вибори мера в Києві взагалі не відбулися. Фініта ля...
№3. НІМА СЦЕНА В СУДІ (26 у.о.)
Миколу Статкевича, лідера опозиційної Білоруської соціал-демократичної партії було затримано мінськими правоохоронними органами за скандування на мітингу разом із багатотисячним натовпом демонстрантів гасла: "Білорусь - у Європу, Лукашенка - в ...опу!" Такий розподіл адресатів, охоронці порядку вважають образливим для честі, гідності та й усього решти Олександра Григоровича.
Відбувся суд. Однак ні суддя, ні інші служителі Феміди не зважувалися вголос вимовляти крамольний вислів, а тільки мовчки ворушили губами, читаючи написане. Адвокат соціал-демократа вигадала неабиякий спосіб захисту. Вона пред'явила судові список із 27 мінчан, які мають горде прізвище Лукашенко, аби той вирішив - кого з них мав на увазі пан Статкевич. Офіційні представники влади не зважилися вибрати з численних кандидатів "бацьку", царя Луку. А тому порушника спокою відпустили із сухим формулюванням: "За скандування демонстрантами гасел адміністративної відповідальності не передбачено".
Лот № 2 (65 у.о.) - про те, як О. Мороз сказав, що свою 54-у річницю відзначив тим, що віджався від підлоги 54 рази, присягаючись пообіцяв, що 80 років відзначить "відповідно 80 віджиманнями" - купив поет С. Єсенін. Сергій Олександрович теж має велику схильність до вільного поводження з цифрами. Наприклад, на питання свого приятеля Анатолія Марієнгофа скільки у нього було романів з жінками, він відповів - 3000. Той не повірив. "Ну 300", - легко погодився Єсенін. - "Все одно брешеш", - не вгамовувався недовірливий Марієнгоф. "Добре - 30", - скоротив поет ще на порядок. - "Це - інша річ", - нарешті задовольнився Анатолій. Шкода, що він не поговорив про спорт з лідером соціалістів. Там і перевірити простіше.
Лот № 3 (35 у.о.) - про те, як у Дніпропетровську Червоному чаклунові (Всесвітньому Бетвіктоннарху Симеону) став з'являтися в снах у образі Богдана Хмельницького глава тіньового уряду П. Лазаренко - придбав сам Богдан Хмельницький. Очевидно, під впливом чар Червоного чаклуна йому почав увижатися ночами Павло Іванович, який загрозливо виблискуючи окулярами, кричав: "Віддавай булаву! Я тіньовий гетьман України! А ти хто?" "Привид, котрий жахливіший за кошмар на вулиці В'язів", - похмуро поскаржився Хмельницький.
Лот № 4 (15 у.о.) - про те, як на відміну від агресивних англійських футбольних уболівальників, які вистрілили колись із пістолета в італійських, гуманні українські фанати "перестрілювалися" сніжками - придбав булгаковський кіт Бегемот. Свого часу він перестрілку з агентами спецслужби довів (з точки зору безпеки) до досконалості: вогонь упритул жодного ефекту, крім диму, не давав. Це тим паче викликає захоплення, оскільки один зі сніжків усе-таки підбив око вітчизняного міліціонера.
