Питання формування стратегічної політики уже давно є нагальною потребою українського суспільства. Нарешті від ініціатив окремих громадян та організацій, схоже, переходимо до наступного кроку: деякі з політиків виявили готовність займатися цією темою, ініціювавши проведення парламентських слухань і плануючи в майбутньому імплементувати результати. Долучилася до підготовки слухань і наша газета: символічно, що першим кроком до формування стратегічного рівня нашої політики став круглий стіл саме в газеті «День», яка протягом багатьох років повертає українцям минувшину, посилюючи ідентичність, і окреслює дорожню карту для майбутнього розвитку нашої держави.
Щоб створити стратегію, насамперед потрібно зрозуміти, які переваги й виклики маємо — для цього треба детально проаналізувати нашу давню й сучасну історію. По-друге, потрібно визначитися з тим, чого саме ми прагнемо. Саме ці питання й обговорили на круглому столі, організаторами якого стали Ольга Василевська-Смаглюк, Вікторія Подгорна та їхня команда політиків, а учасниками доктор філософських наук Андрій Баумейстер, головний редактор газети «День» Лариса Івшина, доктор філософських наук Петро Кралюк, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Федеративній Республіці Німеччина Андрій Мельник, ведучий рубрики «Історія і Я» газети «День» Ігор Сюндюков та Надзвичайний і Повноважний посол України в Австрії Олександр Щерба.
Як зазначила Лариса Івшина, «День» недарма називають найбільш історичною газетою, цю тему ми ведемо ще з 1996 року. Зараз мало хто ставить питання перед кандидатами в політики про знання історії. «А я ще 2002 року у передмові до книги «Україна Incognita» написала, що всі кандидати на посади в державі мають складати іспит з історії, — сказала Лариса Олексіївна. — Також я давно кажу, що в нас є потужна партія — партія українських істориків, до неї можна доєднати філософів, а так само дипломатів». Історія важлива з багатьох причин. По-перше, задля неповторення історичних помилок (як наголосив Ігор Сюндюков, конче потрібно, і для суспільства, і для політиків, актуалізувати розуміння причин втрати української державності в минулому). По-друге, задля формування цілісного наративу про себе (зокрема, Петро Кралюк наголосив на тому, скільки постатей і досі лишаються невідомими суспільству, що швидко використовують наші сусіди, уводячи цих осіб українського походження у свій історичний наратив). А крім того, знання історії дає змогу побачити значно ширші обрії нашої політики, зокрема, зрозуміти, що прагнення бути частиною Європи є не рішенням останніх років, а «задумом на старті нашої державності» — про що наголосила Вікторія Подгорна.
Про потребу в новому суспільному договорі на наступні 50-80 років, у якому культура зайняла б вагоме місце; 7 тез-кроків, які важливо впровадити для України та про інтеграцію в ЄС як у систему цінностей — читайте в найближчих випусках газети «День».
