Поступова адаптація економіки до діяльності в умовах карантинних обмежень та високі ціни на зовнішніх ринках стимулювали зростання промислового виробництва: у грудні 2020 року сезонно скоригований індекс промислової продукції зріс на 1,1% порівняно з листопадом та на 3,2% порівняно з груднем 2019 року. За 2020 рік в цілому падіння промислового виробництва в Україні становило 5,2%, у тому числі у переробній промисловості — 6,9%.
Водночас внутрішній інвестиційний попит залишається пригніченим. Про це свідчить більш глибоке падіння виробництва у машинобудівних галузях (в цілому за 2020 рік — на 18,5%), у виробництві меблів та іншої продукції, наданні послуг з ремонту та монтажу обладнання (на 11,5%). Виробництво товарів інвестиційного призначення за рік скоротилося на 21,6%, що відповідає даним про скорочення інвестицій підприємств в основний капітал (на 35,4% за 9 місяців 2020 року), у тому числі у промисловості (на 38,1%). Вантажообіг підприємств транспорту у 2020 році знизився на 11,2%, пасажирообіг — на 39,7%.
Натомість споживчий попит має позитивну динаміку. Індекс фізичного обсягу оптового товарообороту у 2020 році зріс на 2,9% до попереднього року, роздрібної торгівлі — на 8,4% (найбільше — у м. Києві — на 18,7%).
Враховуючи зниження обсягів виробництва сільськогосподарської продукції в Україні через нижчий врожай зернових у 2020 році (за 11 міс. 2020 року виробництво зернових скоротилося на 17,6%, соняшнику — на 13,9%), експорт з України зернових, зернобобових (з продуктами їх переробки) та борошна 2020/21 МР станом на 22.01.2020 становив 28,3 млн. тонн, що на 17,4% нижче, ніж на відповідну дату минулого року. При цьому, ураховуючи зростання цін на сільськогосподарську продукцію на міжнародних ринках, у січні — листопаді 2020 року за даними Держстату український експорт продукції АПК та харчової промисловості становив 20 млрд. доларів США, що лише на 0,3% або на 62,3 млн. доларів США менше в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.
БЮДЖЕТНА СФЕРА
На черговому аукціоні з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 26.01.2021, Міністерством фінансів було залучено 7,5 млрд. гривень до державного бюджету. При цьому, середньозважена ставка за державними запозиченнями під час останнього аукціону становила 11,6%, що майже удвічі перевищує облікову ставку НБУ (6%), рішення щодо збереження якої на поточному рівні було прийнято Правлінням минулого тижня. Найбільший попит на ОВДП цього тижня (6,6 млрд. гривень) був сформований на строках 1,5 та 2 роки, а дохідність за ними була майже на 2 відсоткові пункти вище, ніж на відповідну дату минулого року.
Загалом, з початку січня 2021 року було розміщено ОВДП на суму 28,6 млрд. гривень, що становить близько 6% від річного плану внутрішніх запозичень згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік». Зростання гривневих ОВДП в обігу з початку року становило 16,6 млрд. гривень, з яких ОВДП на суму 9,4 млрд. гривень було придбано банками, 5,7 млрд. гривень — нерезидентами. Збільшення вкладень у гривневі ОВДП юридичних та фізичних осіб — резидентів з початку року становило 533 та 953 млн. гривень відповідно. Обсяг ОВДП у власності Національного банку з початку року не змінився.
Станом на кінець 2020 р. прямий державний борг України становив 79,9 млрд. доларів США, або близько 57% ВВП. Зростання прямого державного боргу за рік становило 5,6 млрд. доларів США (або +12,3% ВВП). Основна причина зростання відносного рівня боргу — девальвація обмінного курсу гривні на 19% за рік. Частка державного боргу номінованого в іноземній валюті нині становить 62%.
Слід зазначити, що відносне значення рівня державного боргу України (57% ВВП) є нижчим, ніж в аналогічній групі країн з ринками, що формуються (62,2% ВВП), і помітно нижчим за середньосвітові показники (98,7% ВВП). Відносний рівень гарантованого державою боргу станом на кінець 2020 р. становив 7,3% ВВП (приріст 1,3% ВВП за рік, середній рівень за 2014-2019рр — 9,7% ВВП). 70% гарантованого державою боргу припадає на борг НБУ перед МВФ.
ВАЛЮТНИЙ РИНОК
Середнє значення обмінного курсу гривні до долара США на міжбанківському ринку у січні перебуває на рівні, близькому до показників грудня 2020 року, при цьому волатильність на безготівковому валютному ринку знизилася. Примітно, що зниження волатильності на ринку відбується практично без участі Національного банку, який упродовж минулого тижня не здійснював інтервенцій на валютному ринку. Сальдо валютних інтервенцій НБУ з початку року становило +20 млн. доларів США. Обсяг продажу іноземної валюти клієнтами банків минулого тижня був практично збалансований із обсягом пропозиції іноземної валюти. Переважання пропозиції іноземної валюти спостерігалося на «спотовому» сегменті ринку, незначне переважання попиту — на «форвардному» сегменті.
Обсяг міжнародних резервів НБУ залишався практично незмінним порівняно з минулим тижнем — 28,9 млрд. доларів США. Кошти Уряду в НБУ перевищують 1,8 млрд. доларів США та є достатніми для обслуговування планових виплат за зовнішніми та внутрішніми запозиченням в іноземній валюті, обсяг яких до кінця січня становить 77 млн. доларів США, у лютому — 652 млн. доларів США.
ФІНАНСОВИЙ СЕКТОР
Ліквідність банківського сектору перевищує 190 млрд. гривень. Зокрема, вкладення банків у депозитні сертифікати НБУ з початку року становлять в середньому 134 млрд. гривень, обсяг коштів на коррахунках в НБУ — 56,3 млрд. гривень, що відповідає чинному нормативу обов’язкових резервів (54,3 млрд. гривень). Заборгованість платоспроможних банків за строковими кредитами рефінансування збільшилася з початку року на 5,6% до 67,5 млрд. гривень.
Загальна сума регулятивного капіталу банків станом на 01.01.2021 становила 182,3 млрд. гривень, що на 0,2% вище, ніж на 1 грудня 2020 року. Банки України виконують економічні нормативи щодо адекватності капіталу та покриття ліквідністю, що визначає їх фінансову стійкість.
Водночас кредитна активність банків залишається досить низькою. Обсяг гривневих корпоративних кредитів банків у грудні скоротився до 421 млрд. гривень, що на 1,7% нижче від попереднього місяця та 4,3% від попереднього року. Обсяг таких кредитів банків на сьогодні фактично відповідає обсягу вкладень банків у гривневі ОВДП — 419,1 млрд. гривень, які практично не містять кредитного ризику, тоді як доходність за ними перевищує ставки за новими корпоративними кредитами банків в гривні. Вкладення банків у валютні ОВДП становлять 33% від обсягу їх корпоративного портфелю кредитів в іноземній валюті.
Такі тенденції свідчать про необхідність перегляду моделі роботи банківської системи України та запровадження стимулів для спрямування кредитних ресурсів банків на розвиток економіки. Одним із кроків у цьому напрямі є спрощення вимог до оцінки банками кредитних ризиків, що відображено у змінах до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженими постановою Правління НБУ від 26 січня 2021 року № 8.
Іншим важливими напрямом активізації банківського кредитування є реалізація відповідних державних програм. Зокрема, за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» станом на 25.01.2021 банками-учасниками було видано понад 8 тис позик на загальну суму майже 19 млрд. гривень. Водночас на інвестиційні цілі та антикризову підтримку підприємств було спрямовано менше 40% від обсягу позик за програмою, тоді як понад 60% — на рефінансування існуючої заборгованості. Найбільшу активність в контексті надання нових кредитів виявляють державні банки, тоді як іноземні банки та українські банки з приватним капіталом надають перевагу рефінансуванню раніше наданих кредитів під 0% за рахунок коштів державного бюджету.
Розвиток інструментарію Національного банку з підтримки ліквідності банків та подальша оптимізація регулятивних вимог до банків сприятимуть відновленню потенціалу банків у підтримці економічної активності в Україні, а також більш ощадному та ефективному використанню фінансових ресурсів держави на підтримку національної економіки та громадян.
