Дещо з регіонального досвіду боротьби з інвесторами
Петро Кубійович
Перипетії навколо універмагу "Львів" сміливо можна вважати чи не найяскравішим прикладом складностей, які виникають в Україні при переході колишньої державної власності в приватні руки. Нові власники універмагу спершу довірили керівництво магазином колишньому директорові Василю Сидору. Проте, коли господарі об'єкту запідозрили пана Сидора у певних (не зовсім гідних) вчинках і передали кермо правління "своїй" людині Віталієві Базилевичу, почалася справжня війна.
Сидор зі своїми соратниками вирішив за будь-яку ціну втриматися у керівному кріслі. У хід пішли банальні і прості аргументи: "Жиди викуповують неньку Україну". Відтак під свої прапори він скликав досить різношерсту публіку: від національно стурбованих люмпенів (знаних у Львові, як "клюмба") до діячів профспілок часів Союзу. Пікети "захисників українського майна від зайд" за кілька останніх років встигли набриднути ледь не всьому містові. Не набридли вони лише їх організаторам. "Дурниці", що в числі пікетувальників не було жодного (!) працівника універмагу. Проте, коли такі шоу не досягли ніякого успіху, Василеві Сидору з сподвижниками вдалося втягнути у з'ясувки представників виконавчої і судової влади. Відтак, безперервні "наїзди" одних урядовців на інших, перманентні судові справи неймовірно заплутали і без того непросту справу. А після того, як у голови правління ВАТ "Універмаг "Львів" Віталія Базилевича вилучено печатки й ключі від службових приміщень, власники об'єкту опинилися у дивній ситуації: вони нібито, є господарями, але здійснювати керівництво магазином, по-суті, не можуть.
"Опальні" представники ВАТ "Універмаг "Львів" подали редакції документи, які піднімають завісу над останніми подіями у тривалому конфлікті всередині цього товариства. За словами його голови пана В. Базилевича, такий розвиток подій цілком закономірний з огляду на проблеми дотримання законності в нашій державі, коли "гра в законність" відбувається поза прийнятими правилами.
Документи, що нам були представлені, безумовно є цікавими й можуть викликати не одне риторичне запитання щодо правової ситуації навколо універмагу. Два з них, найбільш характерні, мі публікуємо без коментарів і зберігаючи мову оригіналу.
Лист Голови Франківського районного суду м. Львова № з/к від 09.02.1998 р. на ім'я головного бухгалтера ВАТ "Універмаг "Львів" п. Мельник Л.І. та її заступника п. Лучинської О.Ф.
"... Ставлю Вас до відома, що згідно рішення Франківського районного суду м. Львова від 03. 07. 1997 року голові правління ВАТ "Універмаг "Львів" п. Сидору В.С. видано дозвіл на виготовлення нових печаток і штампів з обов'язковим підписом голови правління п. Сидора В.С.
Печатки і штампи старого взірця, якими незаконно користувалися незаконно обрані гр. Базилевич, Вахель, Белегай визнані недійсними в судовому порядку і на них накладено арешт ухвалою суду.
Офіційно застерігаю Вас п. Мельник Л.І. і п. Лучинська О.Ф., що в разі невиконання рішень суду Ви будете нести персональну відповідальність згідно положення про головного бухгалтера та чинного законодавства.
Голова Франківського районного суду м. Львова А.С. Горецький"
Відповідь Голови правління ВАТ "Універмаг "Львів" п. Базилевича В.А., була направлена адресату й одержана ним перед подіями 20 лютого 1998 року, коли його було затримано працівниками міліції на виході з приміщення облдержадміністрації.
"Голові Франківського районного суду м. Львова п. Горецькому А.С.
На Ваш лист № з/к від 9.02.98 р., що носить ознаки офіційного застереження головного бухгалтера ВАТ "Універмаг "Львів" п. Мельник Л.І. та її заступника п. Лучинської О.І. про необхідність виконання судових рішень і персональну відповідальність за їх невиконання повідомляємо.
Даний лист Правління ВАТ "Універмаг "Львів" розцінено як грубе і безцеремонне втручання у внутрішню діяльність акціонерного товариства. В цьому листі під виглядом законних вимог дається тлумачення-інтерпретація обставинам, щодо яких ніяких судових рішень не постановлювалось.
В зв'язку з цим нагадуємо Вам, що рішення Франківського районного суду м. Львова від 3.07.97 року, яким було поновлено на роботі гр-на Сидора В.С. виконане Правлінням ВАТ "Універмаг "Львів" ще 4.07.97 р. відповідно до наказу №100 від цього ж числа. Сидор В.С. протягом липня - серпня 1997 року одержав всі передбачені судовим рішення грошові виплати. Особисто Вами виконавче провадження за цим рішенням суду закрите, як повністю виконане. Згадане рішення жодним словом не торкалось питань дозволу на виготовлення нових печаток та штампів ВАТ "Універмаг "Львів", а тому і не могло бути підставою для дачі такого доводу органами внутрішніх справ, тим більше, що потреби у заміні чинних печаток та штампів у ВАТ "Універмаг "Львів" не було.
1.09.97 р. сплив термін дії контракту, за яким працював Сидор В.С. Його звільнення було оформлено наказом №28 по ВАТ "Універмаг "Львів" від 1.09.97 р. Не оскаржуючи свого звільнення з роботи та будучи в цей час сторонньою особою, Сидор В.С. незаконно одержав дозвіл на виготовлення печаток та штампів від імені ВАТ "Універмаг "Львів", виготовив їх та розпочав діяльність на шкоду інтересам Товариства.
ВАТ "Універмаг "Львів" жодного відношення до цих незаконних печаток не має і користується у своїй діяльності одержаними у встановленому порядку печатками та штампами, що ідентифікують цю юридичну особу. Всі ці обставини Вам добре відомі.
Отже покликання у Вашому листі на незаконне використання печаток "старого взірця" є безпідставним, оскільки ВАТ "Універмаг "Львів" печаток нового взірця не виготовлювало і в своєму розпорядженні немає.
Необгрунтованим є і покликання в листі на визнання в судовому порядку недійсними цих печаток та штампів ВАТ "Універмаг "Львів", оскільки такого судового рішення на даний час не існує.
В даний час у Франківському районному суді м. Львова є лише позов Франківського РВ ДМУ УМВСУ у Львівській області до ВАТ "Універмаг "Львів" про визнання недійсними печаток та штампів, якими користується у своїй діяльності Товариство. Однак, рішення суду з цього приводу ще не постановлено, а сам позов Правління ВАТ "Універмаг "Львів" розцінюється не інакше, як спроба позивача приховати за судовим рішення свої незаконні дії по видачі сторонній особі (Сидору В.С.) незаконного дозволу на виготовлення печаток та штампів від імені юридичної особи в порушення постанови Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року та відомчої Інструкції про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №643 від 18 жовтня 1993 року із змінами, що були внесені наказом №24 МВС України від 15.01.96 р.
Покликання у Вашому листі на незаконність обрання чинних органів управління ВАТ "Універмаг "Львів" також є безпідставним та викликає щонайменше здивування.
ВАТ "Універмаг "Львів" як юридична особа зареєстроване у встановленому законом порядку. Воно не зняте з реєстрації, не припинило своєї діяльності, а тому всі органи управління Товариством de jure вважаються існуючими. Отже зазначені твердження у Вашому листі без покликань на відповідний правоти документ є нічим іншим, як спробою видати бажане за дійсне.
Такі твердження разом з вказівками про "законність" підписів колишнього Голови правління п. Сидора В.С. є некоректними, образливим, дезорієнтують трудовий колектив ВАТ "Універмаг "Львів", вносять плутанину у спір, який точиться навколо Товариства, є неприпустимими з огляду на те, що у крісло голови правління згадана особа може попасти лише у встановленому чинним законодавством порядку за рішенням Загальних зборів.
Враховуючи, що такі листи Вами розсилались неодноразово, просимо припинити залякування працівників універмагу та незаконне втручання у діяльність Товариства.
Голова правління ВАТ "Універмаг "Львів" В.А. Базилевич"
Реакція на цей лист була блискавичною. 20 лютого 1998 року Правління ВАТ "Універмаг "Львів" залишилося без печаток, без документації фінансово-господарської діяльності, без ключів від сейфів та службових приміщень тощо, проте на волі і в опозиції.
24-25 лютого Сидор В.С. уже без судового виконавця за допомогою працівників міліції Франківського райвідділу Львова "навів порядок" в універмазі, відкрив рахунок в іншому банкові, захопив з автоматниками касу універмагу та денну виручку на десятки тисяч гривень, не допустивши до інкасації інкасаторів Національного банку України.
З 26 лютого по 2 березня за своїм підписом і печаткою, яку було виготовленою після звільнення з роботи, звільнив цілий ряд керівників універмагу, що протестували проти його дій стосовно "захоплення влади" в акціонерному товаристві. Вжив п. Сидор й інших заходів щодо зриву чергових зборів акціонерів, які планувались на 14 березня 1998 року.
Тим часом остання крапка в цьому конфлікті ще не поставлена. На розгляді у Верховному Суді України нині є скарги "опального" керівництва ВАТ "Універмаг "Львів". Як зазначено в скаргах відбувається звичайна спланована акція із захоплення інвестиційних коштів фірм інвесторів з іноземним капіталом, і Сидор В.С. у цій боротьбі не є Дон Кіхотом. Методи ж, як кажуть, обирати можна будь-які - від банального й відкритого сягання в кишені приватного власника, до надання таким діям "законного вигляду".
