або чим завинив "Проктер енд Гембл" перед Держстандартом
Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, "День"
Спочатку було слово. Ця біблійна фраза могла би бути епіграфом до тривалого конфлікту із серйозними міжнародними наслідками, котрий виник між органом державного регулювання України - Держстандартом і компанією "Проктер енд Гембл Україна", яка представляє в нашій країні всесвітньо відому фірму.
Президент згаданої компанії Кесер Шаріф зовсім не збирався і навіть відмовлявся виступати на комісії Кучма - Гор від імені американських компаній із пропозиціями стосовно поліпшення системи сертифікації в Україні. Ці пропозиції розроблялися спільно, а виступати з ними повинна була людина, котрій перед самим початком заходу потрібно було терміново вилетіти із країни. Хто знає, якби не було цієї необхідності, сьогодні, можливо, віддуватися довелося б іншій американській фірмі.
Пан Шаріф прийняв кореспондента "Дня" у своєму невеличкому офісі на київській вулиці Франка, наполовину заставленому ящиками, коробками і контейнерами: "Проктер" уже не перший рік в Україні, і настав час змінювати обладнання.
Тим часом не позаздриш становищу компанії. Трохи більше як місяць тому Держстандарт України скасував видані їй раніше сертифікати відповідності на продукцію, яка ввозиться в Україну і має тут відомий попит, включно з миючими засобами "Тайд" і "Арієль", із шампунями "Хед енд Шоулдерз" і "Пантін". Напевно, "Проктер енд Гембл" при цьому мав би зазнати значних збитків. Але пан Шаріф пояснив, що збитків в основному зазнає поки що українська сторона, оскільки затримується ввезення і реалізація закуплених у фірми її дистриб'юторами партій товарів, а отже, немає надходжень до бюджету. Тож дії Держстандарту переважно зашкодили самій Україні.
Коли ж мова зайшла про причини скасування сертифікатів, то К.Шаріф надав можливість ознайомитися з усією цією історією в її документальному вигляді. Висновок: Держстандарт перестарався, намагаючись у тон уряду захищати свого товаровиробника, створюючи при цьому перешкоди його конкурентам.
Офіційною причиною відкликання сертифікатів стало зволікання "Проктера" з організацією інспекції його підприємств, які виробляють продукцію для країн Європи і, в тому числі, України.
Пан Шаріф повідомив, що попередню роботу щодо сертифікації фабрик було розпочато ще в червні 1997 року, коли було підписано відповідний контракт із центром сертифікації "Укрсертхім". Планом передбачалося почати ці роботи у вересні 1997 р. і закінчити у квітні 1998-го. Але одночасно "Укрсертхім" постачав "Проктеру" оригінальні копії сертифікатів і повинен був завершити цю роботу протягом 10 днів. Після цього і мав початися процес сертифікації фабрик. До речі, за роботи згідно з контрактом "Укрсертхіму" було сплачено 250 тис. гривень. Однак процес видачі затягнувся на 3 місяці, що, відповідно, відсунуло сертифікацію фабрик. І, хоч як дивно, саме в цей період директор згаданого центру пан Курко почав робити дивні заяви і коментарі у пресі із приводу якості продукції "Проктеру". Тоді "Проктер" звернувся до Держстандарту й обговорив із ним ситуацію. Вересень - жовтень пішов на відповідні переговори, коли вивчалася можливість роботи з іншим органом сертифікації. Держстандарт повинен був ухвалити офіційне рішення. 11 грудня до пана Шаріфа прийшов директор органу сертифікації з м. Вінниці і повідомив, що його центрові доручено працювати із "Проктером". І склалася думка, що незабаром має прийти офіційне підтвердження цьому. Його чекали протягом грудня і січня. Тим часом у січні вже був готовий план відвідування першої з фабрик, яка підлягає сертифікації. Але коли до виїзду групи фахівців залишалося буквально два дні, поїздку відмінили, оскільки було незрозуміло, який центр мав займатися сертифікацією.
4 лютого з американського посольства панові Шаріфу повідомили, що з ним хоче зустрітися керівництво Держстандарту. І ось тут уперше пролунав докір стосовно невчасно розпочатого процесу сертифікації і було наказано й надалі працювати з "Укрсертхімом". Наприкінці цієї зустрічі К.Шаріфу запропонували написати пояснювальну записку. 6 лютого її було представлено. На той час іще була можливість розпочати і завершити сертифікацію в передбачені терміни, але "Проктеру" повідомили, що затримка була надто великою і тепер виправити нічого не можна. У результаті 3 березня фірму позбавили сертифікатів.
У бесіді з паном Шаріфом обговорювалися й неофіційні звинувачення щодо якості продукції фірми. Він повідомив, що вони необгрунтовані і що в нього є висновки незалежної лабораторії, яка підтверджує і високу якість, і відповідність усіх параметрів безпеки.
Однак атаки на "Проктер" продовжувалися, а одна з них навіть знайшла відображення на сторінках нашої газети. У незалежних експертів, думку яких з'ясовував автор, склалася думка, що або кампанію проти "Проктера" інспіровано як помсту за згадуваний виступ пана Шаріфа на комісії Кучма - Гор, або дійсно ця кампанія взяла собі за мету "підтримку" вітчизняного виробника.
Однак послухаймо і другу сторону. Держстандарт випустив проти "Проктера" директора Запорізького центру споживчих експертиз Ліну Попову, котра висунула звинувачення в порушенні правил маркування і, таким чином, у неповазі до українського споживача. Цей виступ було підтримано головою Держстандарту Тетяною Кисельовою, котра заявила про те, що "Проктер" і сам визнав, що в українських та західноєвропейських порошках різні формули (К.Шаріф відкидає це твердження).
Утім, головне, що мали б знати ті, хто купує вироби "Проктера", це те, що "питання про сертифікацію продукції в компанії не виникає". Про це заявив перший заступник голови Держстандарту Юрій Рубан, хоча і вклав своїх п'ять копійок у кампанію проти "Проктера". За його словами, фірма хотіла б знайти виправдання на політичному рівні і нині шукає підтримки в Палаті незалежних експертів із питань іноземних інвестицій, хоча, на його думку, про інвестиції не йдеться, оскільки компанія "Проктер енд Гембл Україна" сама є суб'єктом інвестицій на території України (!).
Тут уже, як кажуть, без коментарів. Проте, видається, палата все розсудить правильно.
