Рахункова палата хоче взяти під "ковпак" бюджетний процес
Петро ІЖИК, "День"
РУЧНЕ УПРАВЛІННЯ
Перші підсумки своєї діяльності за неповний рік підбила Рахункова палата (РП), створена в травні 1997 року як орган парламентського контролю за використанням державного бюджету.
Однак голова палати Валентин Симоненко бачить основний сенс роботи не у виявленні конкретного порушника щодо витрачання бюджетних коштів, а в тому, щоб охопити весь бюджетний процес загалом, зробити його прозорим і таким, що має перевірятися на всіх етапах. Ефективність роботи РП, зі слів В. Симоненка, має вже і цифрове вираження: після того, як нею проаналізовано проект держбюджету-98 і внесені відповідні пропозиції, прибуткова частина збільшилася на 1,5 млрд. грн.
Як уважає В. Симоненко, в основі виявлених РП порушень лежить так зване ручне управління бюджетом. Це, зокрема, підтвердила поглиблена перевірка використання векселів при взаєморозрахунках у Національному диспетчерському центрі електроенергетики. Зі слів В. Симоненка, не до кінця продумана система законних і підзаконних актів призвела до вимивання обігових коштів практично у всіх енергогенеруючих компаніях. Унаслідок повної бартеризації та недоплати податків сума втрат для бюджету виявилася значною - понад мільярд гривень.
Немало порушень допущено і в ході приватизації державного майна. Замість запланованих на 1997 рік 500 млн. грн. до бюджету надійшло тільки 75 млн. грн. Перевірки показали, що причини в незаконному використанні коштів держбюджету й позабюджетного фонду приватизації. Тільки за перше півріччя 1997 року Фонд держмайна додатково до бюджетних асигнувань (3,9 млн. грн.) витратив на своє утримання понад 3 млн. грн., ще 2 млн. грн. були використані на надання пільгових кредитів і фінансову допомогу працівникам Фонду. В. Симоненко вважає, що, як мінімум, три структури були створені ФДМУ на базі позабюджетного фонду приватизації, притому вони функціонують незаконно й поглинають кошти, котрі перевищують надходження до бюджету від приватизації.
Нині РП відстежує таке порівняно нове явище, як емісія цінних паперів. Так, протягом 1995-1997 рр. в 10 обласних центрах були випущені муніципальні позики, причому, як уважає В. Симоненко, без належного нормативно-правового забезпечення. Через декілька місяців прийде час розраховуватися за цими цінними паперами з прибутковістю 50%, тим часом у багатьох випадках сума позики дорівнює річній прибутковій частині місцевого бюджету.
