Той, хто придумав свято Нового Року — справжній геній! Яким би не був поточний рік важким і складним, передчуття свята з його обов’язковою всюдисущою атрибутикою, мішурою, веселою метушнею значно піднімає спільний настрій. Можна сказати, користуючись актуальною термінологією, — створюється колективний ментальний імунітет до сіро-буденного!
Однією з ознак наближення новорічно-різдвяних свят є поява на афіші Національної опери України за традицією серії «Лускунчиків». У грудні-січні заплановано рекордну кількість показів цієї улюбленої балетної казки — цілих 20 вистав! Надзвичайно приємно додати, що не тільки в Києві, але й в Італії наші артисти створювали новорічний настрій: в Туріні з успіхом і аншлагами пройшли довгоочікувані гастролі столичного балету, під час яких феєричного «Лускунчика» показали 13 разів!
Чудова музика Петра Чайковського, у якій композитор поєднав реальне з фантастичним, передав всю казкову незвичайність сюжету, поетичність сцен «зростання ялинки», перетворення негарної ляльки на прекрасного принца, створив яскраву галерею характерних національно забарвлених танців, які дають широке поле уяві й фантазії хореографам. Сценарій «Лускунчика» розробив Маріус Петіпа, але через хворобу поставити його не зміг, а доручив постановку Льву Іванову. Прем’єра «Лускунчика» відбулася 6 грудня 1892 року в Петербурзі на сцені Маріїнського театру. З того часу найкращі хореографи зачаровувалися музикою і сюжетом «Лускунчика», створивши свої сценічні версії балету: Василь Вайнонен, Олександр Горський, Федір Лопухов, Юрій Григорович, Вахтанг Вронський, Анатолій Шекера, Віктор Литвинов, Валерій Ковтун, Олексій Ратманський, Георгій Ковтун, Раду Поклітару...
На сцені Київського театру опери та балету «Лускунчик» вперше з’явився 22 грудня 1956 року у постановці хореографа Вахтанга Вронського у художньому оформлені Анатолія Волненка. Постановка відрізнялася тим, що партії дітей виконувалися учнями хореографічного училища. Фокусник Дроссельмейер трактувався не як гофманівський демонічний чаклун, а як добрий різдвяний дідусь, який розважає дітлахів. То була дитяча казка, світла і яскрава.
Анатолій Шекера, приступаючи до своєї постановки, прем’єра якої відбулася 31 грудня 1972 року, взяв за основу версію Ю. Григоровича, доповнив хореографію своїми оригінальними пластичними рішеннями, які часто межували за складністю з акробатикою. Постановка відрізнялася містицизмом і таємничістю, чому сприяла космічно-символічна сценографія Юрія Білоненка.
Віктор Литвинов у 2004 році (прем’єра — 11 листопада) створив у декораціях Марії Левитської абсолютно оригінальний, дуже ігровий балет, наблизивши сюжет до Гофмана і довівши дитячий сон до втілення: в фіналі вистави Марі Штальбаум «в реальності» зустрічає Принца зі свого чарівного сну в особі племінника Дроссельмейєра. Родзинкою вистави було введення у партитуру Чайковського поряд з танцями світу українського гопака, для чого використали музику Чайковського ж — Гопак з його опери «Мазепа».
У 1986 році блискучий класичний танцівник Валерій Ковтун дебютував як хореограф своєю постановкою «Лускунчика», якій судилося довге сценічне життя. Разом з ним працювали художники В’ячеслав Окунєв та Ірина Прес. З невеликою перервою вистава не сходить зі столичною сцени, а з гастролями об’їздила, здається, весь світ. Цікаво, що на гастролі «Лускунчик» їздить саме у цих декораціях, а щоб не залишати киян і гостей міста надовго без улюбленого балету, відновлена в 2005 році постановка на сцені Національної опери України йде в декораціях і костюмах Марії Левитськоі, яка розробляла сценографічно сюжет цієї новорічної казки і 1997 року разом з В. Литвиновим і Дж. Пікликом в Канаді, і 2004 — на київській сцені. Її оригінальний стиль органічно поєднався з хореографією В. Ковтуна, і стара, гаряче улюблена публікою вистава заграла новими фарбами, казкові герої, знайомі з дитинства цілком «обжилися» в новій обстановці. Саме ця лірико-романтична постановка про красиву і чисту душу юної героїні, про велику всеперемагаючу любов та світлі мрії, які допомагають сприймати світ, де завжди є місце торжеству добра та щастя, чекає своїх прихильників і нових глядачів, дорослих і юних на Новорічно — Різдвяні свята.
