Її мимохіть нагадав добродійний концерт "Молоді таланти України" в Національній філармонії
Алла ЛЮТА
Відкривши "Книгу про смачну та здорову їжу" 1953 року видання на 98-й сторінці можна впізнати рецепт, здавалося б, гранично простий, приготування рибної солянки. Декілька поколінь (включаючи те, при якому вийшло вищезазначене монументальне видання) зараховувало книгу до жанру наукової фантастики. Взяти хоч би ту ж солянку. Поки в деяких магазинах зрідка можна було бачити осетрину, севрюгу, стерлядь і навіть каперси, у гурмана радянського зразка грошей вистачало лише на книгу рецептів. Потім "екзотичні" продукти зникли. Тепер, нарешті, прилавки розродилися всілякою всячиною, і грошовитими людьми обзавелося наше, в який раз оновлене, суспільство. Все, як у "культурних" людей. І рецепт такий же простий. А приготувати якісну страву, як і раніше, не вдається.
Днями покликали покуштувати її, бідолашну. І не де-небудь, а в офонтаненій філармонії на мармурі, килимах і оксамиті. Щоправда, організатори не врахували, що в мистецтві музичному, як і в кулінарному, дуже важливе почуття міри, стилю, ну, і, природно, смак. У солянку ж добродійного концерту "Молоді таланти України" невдалий кухар щедрою рукою накидав все, що заманулося його широкій душі: увертюра до "Руслана і Людмили" М. Глинки й танці з балету "Лускунчик" П. Чайковського були поряд зі скрипковим концертом Й. Брамса, арія Марфи з "Царської нареченої" Н. Римського-Корсакова з маршем-скерцо В. Тальби. Від слухачів явно була потрібна боксерська реакція. Без неї неможливо було після тарілково-тубної відваги маршу-скерцо сприймати драматизм аріозо короля Рене з опери "Іоланта", а після ксилофонного звучання темпераментної тарантели П. Сарасате - молитву друїдів (каватина Норми з однойменної опери В. Белліні). Так що публіка замість очікуваної насолоди від співу прекрасної Ольги Микитенко дістала видовище перетягування канату між солісткою та оркестром. Це спричинило особливе роздратування та досаду, оскільки талант співачки гідний найвишуканіших епітетів. Рівно і могутньо виступив Тарас Штонда. Мабуть, ніхто б не закинув організаторам відсутність стилю, смаку і логіки, якби вони побудували концерт на репертуарі цих двох чудових солістів Національної опери. Тим більше, що концерт, заявлений як "Молоді таланти України", практично наполовину складався з оркестрових номерів Національного симфонічного оркестру під керуванням Івана Гамкала, якого навіть з великою натяжкою під заявлену категорію не можна зарахувати.
Солянкою на філармонічному жаргоні в радянські часи було прийнято називати збірні концерти артистів різних жанрів, звичайно, в присутності високого начальства. Страждали вони, як правило, на катастрофічну відсутність міри й смаку. Схоже, і сьогодні готують подібні видовища старі кухарі, що погано уявляють, як зварити нормальну страву, навіть маючи відмінні інгредієнти.
