«Інформація сьогодні стала одним з видів озброєнь. У Ризі створений центр стратегії пропаганди, центри створені в Таллінні, Варшаві. Там створюється інформаційна зброя, яке впроваджується і поширюється по нашій країні», — заявив міністр оборони Російської Федерації Сергій Шойгу. Заява прозвучала під час зустрічі з інженерами і робочим «Красмашу» — Красноярського машинобудівного заводу, який випускає балістичні ракети.
Що цією заявою насправді хотів сказати перший номер передвиборчого списку «Єдиної Росії»?
МЕСЕДЖІ ШОЙГУ
Насамперед зауважимо, що і спікер, і місце виступу, є дуже красномовними.
По-перше, відразу стає зрозуміло, що в Росії інформаційна війна — сфера відповідальності Міністерства оборони, а не будь-яких гуманітарних установ або тим більше неурядових організацій. Шойгу чітко дає зрозуміти, що РФ сприймає інформаційну активність Заходу не як гуманітарну проблему, а як загрозу оборонного характеру.
По-друге, меседж, який глава російського оборонного відомства і перший номер путінської партії послав світу, в антуражі оборонного підприємства виглядає набагато більшим, ніж просто слова політика, який веде свою виборчу кампанію.
Зрозуміло, що слова Шойгу призначені не тільки для красноярських робочих, а й для «ворожих держав», і на тлі балістичних ракет заяви міністра виглядають як спроба залякати «бійців інформаційного фронту» на Заході. Мовляв, «на вашу інформаційну зброю у нас знайдеться більш серйозна відповідь». (До речі: Шойгу під час цього відвідання Красноярського заводу заявив, що підприємство «готова до виконання довгострокового контракту на поставку до Збройних сил РФ новітніх міжконтинентальних балістичних ракет «Сармат»).
По-третє, заява лідера списку «єдиноросів» говорить про те, що владі в Росії здається, що її політика недостатньо підтримується електоратом і потребує більш активної та агресивної пропаганди. (Нагадаємо, що вибори депутатів Державної думи федеральних зборів РФ відбудуться вже через місяць, 19 вересня 2021 року). Своєю «політінформацією» міністр явно намагається ще більше понагнітати пристрасті і переконати виборців, що політика партії (причому без лапок) є єдиною вірною в ситуації, коли «навколо вороги».
І ще одне: той факт, що лідер списку «Єдиної Росії» обговорює з робочими далекого сибірського заводу «пропагандистські підступи Заходу», говорить про остаточну і безповоротну ставку нинішніх господарів Кремля на розкручуванні маховика протистояння із західним світом.
...ШАПКА ГОРИТЬ
Якщо ж говорити про, так би мовити, «інформаційне наповнення» заяви Шойгу про західні центри із «інформаційних атак проти Росії», то тут звертає на себе увагу банальне пересмикування.
Ні для кого не секрет, що Захід — США, Велика Британія, НАТО в цілому і окремі країни Альянсу, в тому числі, країни Балтії і Польща, дійсно приділяють особливу увагу питанням протидії російській гібридній загрозі в інформаційній сфері і кіберпросторі. Однак всі подібні ініціативи та проекти Заходу виникли ПІСЛЯ того, як Росія роками атакувала західний світ фейками, дезінформацією та хакерськими нападами...
Ще рік тому Центр глобального взаємодії при Державному департаменті США (Global Engagement Center) в доповіді «Основи російської дезінформаційно-пропагандистської екосистеми» навів безліч конкретних прикладів, які свідчать про інтенсивність та масштаб операцій Росії в рамках інформаційної війни із Заходом. («День» про це писав в №147-148 від 7 серпня 2020 року).
Дослідники довели, що Кремль створив розгалужену «екосистему» пропаганди та дезінформації, цілий конгломерат ресурсів для продукування і популяризації фейків, пропагандистських меседжів та інформаційно-ідеологічних наративів.
Російська «Екосистема», згідно із дослідженням, побудована на п’яти основних стовпах:
• офіційні канали інформації (офіційні сайти та акаунти відомств в соцмережах),
• фінансовані державою міжнародні канали поширення інформації (державні ЗМІ, міжнародні соціокультурні інститути, що фінансуються державою);,
• підтримка проксі-ресурсів,
• використання соціальних мереж для ведення інформаційної війни;
• дезінформація з використанням кіберзасобів.
ПРИКЛАДИ З МИНУЛОГО
У вересні минулого року було оприлюднене ще одне дослідження, Оксфордського Інтернет-інституту (Oxford Internet Institute), про те, як Кремль використовує глобальну мережу мультимедійної платформи RT (екс-Russia Today) більш ніж 30 мовами для просування свого порядку денного, своєї картини світу, та для поширення дезінформації, фейків та теорій змов.
Два десятка нинішніх і колишніх журналістів RT, переважно на умовах анонімності, розповіли про те як російські державні ЗМІ, із залученням соціальних мереж, активно рекламували прихильників Brexit, атакували кандидатуру Хілларі Клінтон на президентських виборах у США у 2016 році... За свідченнями очевидців та за висновками дослідників, референдум про Brexit у Великобританії та президентські вибори в США 2016 року стали ключовими моментами у стратегії RT до 2020-го року.
Звісно, екс-Russia Today не єдиний інструмент гібридного впливу РФ.
Як відомо, розслідування втручання Росії в президентські вибори 2016 року спеціального прокурора США Роберта Мюллера виявило, що дезінформаційними операціями в соціальних мережах займалося російське «Агентство Інтернет-досліджень», відоме також за назвою «Ольгінські тролі?». Напередодні виборів 2020 року російська «фабрика тролів» розширила свою діяльність, «заховав» свої «віддалені офіси» в інших країнах, навіть в Африці.
В жовтні 2020-го журналісти Reuters, після проведеного розслідування, виявили, що «Агентство інтернет-досліджень» з червня 2020 року просувало «незалежне» консервативне медіа, NAEBC (Newsroom for American and European Based Citizens). Хоча базувався проект в Угорщині, він висвітлював політичні події в США. Бен Німмо, керівник відділу розслідувань в аналітичній фірмі Graphika відзначив в коментарі для Reuters, що загальна стратегія виглядала таким чином: активізувати прихильників Трампа, пригнітити підтримку Байдена та сіяти розбрат через поляризуючІ повідомлення.
Ми всі бачили шокуючи наслідки нагнітання та поляризації, коли 6 січня, коли протестувальники, які не повірили в поразку Трампа, штурмували Капітолій. Звісно, звинувачувати лише російську екосистему дезінформації та пропаганди в тих подіях не можна, але якийсь свій внесок вони, ясна річ, зробили.
* * *
Зрозуміло, що наведені перелік прикладів російської гібридної активності не є вичерпним. Можна продовжувати і продовжувати, наводячи факти про інформаційні спецоперації росіян в різних країнах Заходу, в тому числі, і Європі, в країнах Балтії та Польщі зокрема. Тому нинішні заяви міністра оборони РФ про підготовку інформаційних атак на Москву у Ризі, Таллінні, Варшаві, виглядають, передусім, як обурення тим фактом, що західний світ нарешті почав щось робити для свого захисту від російської гібридної активності. Очевидно, що Кремль більше б влаштувала безпорадність західного світу в боротьбі із загрозами в інформаційній площині, на яку російська влада, здається, сподівалася.
