Втомлені від новин

Ще років сім тому це було неможливо навіть уявити. Але це таки сталося. Телебачення другий рік поспіль програє соціальним мережам першість «в змаганні» за «звання» основного джерела новин для українців. Більше того - цього року зросла кількість громадян, які покладаються виключно на соцмережі як єдине джерело актуальної інформації. Такими є дані вже традиційного дослідження «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа», яке було виконано соціологічною компанією InMind на замовлення Internews, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). У липні-серпні цього року представники InMind опитали 4000 респондентів у 12 областях України. Похибка вибірки не перевищує 2,5%.

Використовуючи поєднання особистих інтерв’ю та дискусій у форматі фокус-груп, дослідники виявили, що 62% респондентів дізнаються про події в Україні та світі на соціальних медіаплатформах, тоді як теленовини дивляться лише 52%. Онлайн-видання та новинні сервіси переглядають в пошуках свіжої інформації 48% респондентів. А ось слухають випуски новин на радіо та читають заради новин пресу лише 13% та 8% громадян відповідно.

В порівняння із 2015-м роком популярність соцмереж як джерела новинної інформації зросла на 11%.

Інформаційні Інтернет-ресурси свого часу нарощували свою популярність, але, здається цей період вже позаду - наразі їхня популярність практично повернулася на рівень п’ятирічної давнини.

А ось всі традиційні медіа продемонстрували за п’ятирічку обвал свого рейтингу.

ТБ має на сьогодні на 33% (!) менше глядачів, які дивляться телеканали заради новин. Аудиторія, яка слухала інформаційні передачі на радіо, скоротилася на 22%. Преса з кожнім роком зменшувала коло своїх прихильників, і врешті решт, за п’ять років друковані видання втратили майже три четверті читачів, які шукають новини в газетах  – їхня скоротилася на 23%.

Якими засобами інформації ви користувалися протягом останніх 30-ти днів для отримання новин? %

Таблиця 1.

Динаміка популярності соцмереж як джерела новин, %.

Діаграма 3.

Дослідження продемонструвало, що Україна йде «в ногу із часом». Зростання популярності цифрових медіа на противагу телебаченню та іншим традиційним новинним медіа є на сьогодні світовою тенденцію. Цікаво, що досі немає однозначної та вичерпної відповіді, чому саме відбувається «перетік» аудиторії телебачення до соцмереж. Втім, якщо, як то кажуть, «не ускладнювати», то порівняння двох типів медіа виглядає так:

• Соцмережі: можна подивитися новини, розказані «людською мовою», тоді, коли це буде потрібно.
• Традиційні медіа (ТБ, радіо, преса): матеріали, відформатовані «за журналістськими стандартами», які повідомляють аудиторії за графіком.

Головною соціальною платформою України залишається Facebook. Втім, YouTube та Telegram мають доволі непогані рейтинги.

Якщо говорити про те, які саме телеканали є популярними з точки зору отримання інформації, то тут також є беззаперечний лідер – це 1+1. З показником 63% він далеко попереду від другого за популярністю, ICTV (43%). «Двозначні» показники популярності мають ще 5 каналів – Інтер, СТБ, ТРК Україна, 112.Україна та Новий канал.

Потрібно сказати, що 1+1 є популярним не тільки у вигляді ТБ-каналу, але і у вигляді сайту. За даними дослідження, інтернет-портал «плюсів» обіймає в рейтингу «постачальників новин» третє місце після Google (беззаперечний лідер) та Укр.net (трохи випереджає 1+1).

Можна, звісно, посперечатися стосовно класифікації двох останніх ресурсів як загальнонаціональних новинних сайтів, але їхня присутність в списку на перших позиціях дає добре уявлення про те, яким саме інформаційним ресурсам надають перевагу українці - це не журналістські проекти, а збірки «про все в одному місці».

Рейтинг Інтернет-ресурсів для пошуку новин та активне споживання в якості засобів масової інформації соціальних мереж відображає одну і ту саме тенденцію: люди обирають «квазі Інтернет-ЗМІ», читаючи яке, можна скласти уявлення по абсолютно різні аспекти сьогодення.

Фактично, йдеться про мультимедійну «газету» або «випуск телесюжетів», зібраних за технологією «зроби сам». Google, Facebook та YouTube дозволяють самому користувачу задати формати, теми, акценти, періодичність «виходу в світ» - тобто, коли зазирнув в смартфон / планшет / комп’ютер, тоді «випуск» і сформовано.

Як до цього формату «збірної солянки» зможуть адаптуватися «журналістські стандарти», все ще не дуже зрозуміло. Поки що традиційні ЗМІ з усіма своїми традиціями все більше відстають від нових медіа.

Але необхідність зміни, чи адаптації формату до вимог аудиторії не єдиний виклик сьогодення для засобів масової інформації.

За даними соціологів, які, окрім опитування, провели ще серію фокус-груп, в 2020 році спостерігалось спочатку збільшення, а потім зменшення споживання новин із усіх джерел, оскільки на тлі розгортання пандемії коронавірусу аудиторія спочатку інтенсивно читала та дивилася новини, а потім відчула перенасиченість негативною інформацією і кинула це заняття. Прогнозовано на динаміку споживання новин вплинуло введення обмежувальних заходів урядом навесні ц.р.  – це призвело до більшого споживання новин під час карантину, особливо часто учасники дослідження згадували про збільшення витраченого часу на перегляд телебачення, інтернету та соціальних мереж. Але після послаблення карантину люди вже намагалися уникати новин, тому що позитиву, нажаль в них в цьому році не дуже багато. На початку 2020 року стрімке зростання інтересу до новин про Covid-19 спричинило рекордне зростання аудиторії та рейтингів медіа, зазначають автори дослідження. Втім, проведене в липні-серпні опитування зафіксувало значне зниження обсягів споживання новин на всіх медіаплатформах у порівнянні з минулим роком.

Початок виборчої компанії на місцевих виборах збільшив цікавість аудиторії до інформаційних повідомлень, але – як виявили дослідники - люди помітно менше цікавляться місцевими перегонами порівняно з досить сильним «зануренням» у медіапростір під час виборів президента та парламенту 2019 року.

Отже, інформаційне перенавантаження при одночасному дефіциті «хороших» новин створюють «новий тип» людини - «втомленої від новин». Ця втома людей від не завжди райдужної  актуальної інформації про оточуючий світ це другий виклик, якій мають усвідомити ЗМІ і якось дати з цим собі раду.

Хоча, судячи з усього, ці проблеми не є унікальними для України – це світові тренди. І щось не видно, щоб світова медіаспільнота була вже готова на ці виклики відповісти.