За даними нещодавно оприлюдненого звіту WWF «Жива планета»-2020, 75% поверхні землі, не вкритої кригою, вже зазнало значних перетворень, більшість океанів забруднені, понад 85% площі ветлендів (водно-болотні угіддя та прибережні зони морів та океанів, зокрема коралові рифи та мангрові ліси) втрачено. Відповідно, такі передумови не сприяють і збереженню біорізноманіття.
Згідно з результатами дослідження, з 1970 року популяції диких тварин скоротилися в середньому на дві третини. «Середнє падіння на 68% за останніх 50 років є катастрофічним та чітким доказом загрози, яку несе людство природному світу. Якщо не відбудуться зміни, популяції продовжать зменшуватися аж до зникнення дикої природи, що загрожуватиме цілісності екосистем, від яких ми всі залежимо. Але ми також знаємо, що дії з охорони природи можуть бути успішними і що чисельність популяцій може відновлюватися. Це вимагає зусиль, інвестицій та експертизи», — коментує у пресрелізі WWF доктор Ендрю ТЕРРІ, директор з охорони природи Лондонського зоологічного товариства. Наведемо кілька основних тез дослідження, а також висновки для України.
ВІДНОВИТИ ВТРАТИ ЩЕ МОЖНА, АЛЕ НЕ ПОВНІСТЮ
Звіт WWF «Жива планета»-2020 дає змогу побачити стан природного середовища у широкій перспективі. Потрібно розуміти, що 68% — це середній показник. Натомість, наприклад, у тропічних субрегіонах Північної і Південної Америки ця цифра сягає 94%, а в Європі й Центральній Азії — 24% (утім, у звіті міститься примітка, що у Східній Європі ситуація гірша). Щодо України, як зазначають фахівці WWF-Україна, точні дані навести складно, оскільки в нас учені здійснюють моніторинг стану лише дуже обмеженого числа видів. Однак показовим щодо цього є моніторинг за осетровими рибами. Зазвичай, як пояснюють науковці, до липня у Дунаї відбувається скат молоді осетрових. Проте цьогоріч було зафіксовано лише поодиноких особин. І це йдеться, нагадаємо, про вид, включений до Червоної книги України з 2009 року. Ще менше ми знаємо про зникнення видів рослин (а за даними досліджень, кількість задокументованих зникнень рослин удвічі вища, ніж число зниклих ссавців, птахів і амфібій разом узятих).
Головною причиною значного зменшення популяцій у звіті вказано втрату та руйнування природних оселищ, зокрема знеліснення, внаслідок упровадження нераціональних підходів людства до виробництва їжі. Теза цілком актуальна і для України: площа наших степів за останні десятиліття скоротилася з 40% території країни до кількох відсотків; на Поліссі за останніх 100 років було осушено понад 1 млн га боліт; а стан екосистемних послуг прісноводних ресурсів в Україні перетнув позначку «високий ризик» і наближається до статусу «дуже високий ризик».
Особливістю цьогорічного звіту є використання методу інноваційного моделювання. Зокрема, було протестовано ефективність різних стратегій задля покращення стану природного середовища. І виявлено, що тенденцію зменшення ще можна зупинити, хоч і частково. «У найкращому випадку нам будуть необхідні десятиліття, аби відновити ці втрати, але деяким видам ми вже не зможемо зарадити. Це загрожує безлічі екосистемних послуг, від яких залежать люди», — вважає Девід Леклєр, провідний автор матеріалу та вчений-дослідник Міжнародного інституту прикладного системного аналізу.
НЕОБХІДНІ КРОКИ — ПРОПОЗИЦІЇ WWF-УКРАЇНА
Водночас навіть для того, щоб просто зупинити зменшення, потрібно перетворити тези-цілі у конкретні кроки. Автори визнають, що це має бути колективна робота. Початок її проведення уже покладено — до звіту міститься додаток «Голоси за живу планету», у якому фахівці з різних сфер діяльності та країн поділилися своїм баченням, як можна врятувати Землю. Наприклад, Маріуз Калбет, керівник відділу сталого розвитку та відповідальних інвестицій у Grupo Financiero Banorte у Мексиці, вважає, що банківська галузь буде ключовим гравцем для того, щоб світова економіка ставала «зеленішою».
WWF-Україна у своєму коментарі до звіту навела першочергові кроки для змін. Багато з них вказують не тільки на брак реалізації у цьому напрямі з боку нашої держави, а навіть відсутність стратегії для досягнення певних цілей. Зокрема, WWF-Україна пропонує створити національну стратегію з біорізноманіття на найближчі 10 років, плани дій із трансформації всіх секторів економіки для зменшення навантаження на природу (у Європі вже сформовано таку програму дій — «Європейський зелений курс»), дієвий план боротьби з браконьєрством. Також значну увагу потрібно звернути на збільшення частки природних територій в Україні (повернути до природного стану (боліт, луків, степу, лісу) частину малоефективних для агровиробництва орних земель, збільшити відсоток природоохоронних територій тощо). Не менш важливим є проведення масштабного дослідження впливу хімічних речовин, що використовуються для захисту рослин, на природний світ і зменшення їхнього використання (історії про бджіл, які гинуть через такі речовини, вже неодноразово з’являлися в українському інформаційному просторі). І, ясна річ, матеріальна підтримка програм, скерованих на зменшення навантаження на довкілля.
Як зазначає генеральний директор WWF International Марко Ламбертіні: «Настав час відповісти на сигнал SOS, який подає природа».
