В Україні протягом останніх двох з половиною років створено 20 європейських відділків поліції — з сучасною архітектурою, великими прозорими вікнами і дверима, кімнатами для очікувань, дитячими куточками та іншими вигодами. Це стало можливим завдяки реалізації проєкту «ПРАВО-Поліція», який фінансується Європейським Союзом і впроваджується Управлінням ООН з обслуговування проєктів (ЮНОПС) за підтримки Консультативної місії ЄС в Україні. Мета проєкту — сприяти реформуванню правоохоронної системи в Україні згідно з європейськими та міжнародними стандартами, зокрема з акцентом на гендерну рівність.
«Гендерна рівність є наріжним каменем роботи ЮНОПС, і вже зараз більш ніж чверть наших інженерів — жінки! Оскільки ми є фахівцями у сферах інфраструктури і закупівель, наші проєкти мають величезний потенціал щодо створення нових можливостей для жінок та дівчат, — зазначила Ірина СААКЯН-ВЕТТЕР, директорка офісу ЮНОПС в Україні. — Пріоритетом для наших проєктних менеджерів є забезпечення того, щоб чоловіки та жінки, які виконують однакову роботу, працювали за однаковими контрактами й отримували однакову зарплату. Крім цього, вони пояснюють усім, що ми працюємо на засадах гендерної рівності. Часто жінки почуваються некомфортно, коли їм доводиться повідомляти про неприйнятну поведінку на будівельному майданчику. В усіх проектах ЮНОПС, у тому числі й в Україні, ми створюємо відкрите середовище, щоби кожна жінка почувалася впевнено і повідомляла про питання, що потребують уваги».
Дві інженерки — Вікторія СЕКРЕТНА (Харків) та Олена КУЧЕРУК (Львів) — у межах проєкту «ПРАВО-Поліція» активно працювали над ремонтом 20 відділків та відділень поліції згідно з європейськими стандартами. Далі в межах проєкту планується оснащення відділень спеціалізованими транспортними засобами і радіостанціями, захисним спорядженням, засобами відеофіксації та обладнанням для проведення судово-медичної експертизи, а також IT-рішеннями, що приведе їхню роботу у відповідність до стандартів ЄС у правоохоронній сфері. Ще одним важливим кроком стане впровадження системи Custody Records — вона забезпечить фіксацію всіх дій відвідувачів і працівників поліції з можливістю відтворення.
Напередодні Міжнародного дня жінок в інженерії (відзначався 23 червня) «День» поспілкувався з Вікторією та Оленою про специфіку роботи в цій сфері.
«ПІСЛЯ ОНОВЛЕННЯ ПРИМІЩЕННЯ СТАЮТЬ ДРУЖНІМИ ДЛЯ ВІДВІДУВАЧІВ»
Вікторія СЕКРЕТНА:
— Я — інженер-будівельник, кандидат технічних наук, у будівництві — 17 років. Понад два роки працюю в ЮНОПС. Наші проєкти спрямовані на підтримку розвитку поліції. Протягом двох із половиною років я відповідала за сім об’єктів у невеликих містах Харківської області. Моя роль полягає в тому, щоб допомогти поліції відремонтувати поліцейські відділки та відділення в різних локаціях. Ці будівлі перебували у плачевному стані й вимагали негайного ремонту. Ми створили концепцію з особливим акцентом на відкритості й доступності. Концепція передбачає низку змін, серед яких зняття ґратів, установка широких вікон, прозорих дверей, пандусів, перепланування зони рецепції, створення дитячих куточків, кімнат для очікування прийому та інших вигод. Ми також слідкуємо за доступністю вбиралень для відвідувачів.
Я працюю в інфраструктурному підрозділі на посаді інженера проєкту і контролюю проєктні та будівельні роботи. На першому етапі ми проводимо оцінювання для визначення заходів, які ми можемо провести в тій чи іншій будівлі. Після цього обираємо підрядника і переходимо до ремонтних робіт. Ми оновлюємо основні конструкції, комунікаційні мережі, особливу увагу приділяємо доступності — аби кожен член громади міг скористатися будівлею.
— Що входить до ваших обов’язків?
— Я займаюся технічною частиною: контролюю хід виконання робіт підрядниками. Я повинна пересвідчитися, що все відповідає проєкту, що наші вимоги, а також вимоги донора і Національної поліції виконано з дотриманням будівельних норм. Надзвичайно важливими в нашій роботі є правила техніки безпеки. Ми дотримуємось кращих міжнародних практик. У нас діє система внутрішнього контролю якості та контролю техніки безпеки на всіх об’єктах. Після закінчення робіт приміщення стають відкритими і прозорими, дружніми до відвідувачів.
— Чи впливають на вашу роботу гендерні стереотипи? Як чоловіки реагують на появу жінки-керівника на будівництві?
— Коли чоловіки бачать жінку-інженера на проєкті, особливо якщо вона щось вимагає, координує чи перевіряє обсяги роботи, якість, техніку безпеки і робить зауваження, у них — шок. Спочатку вони вражені й не розуміють, чому я — в касці, робочому жилеті, захисному взутті, чому я командую. Та коли ми включаємося в роботу, вони починають сприймати мене як інженера, який виконує свою роботу. У будь-якому разі, я завжди знайду спільну мову: намагаюся спочатку спілкуватися з керівниками, а потім, якщо вони не можуть донести щось до підлеглих, сама розмовляю з ними на будівельному майданчику. Вважаю, що мені слід приділяти в роботі більше уваги деталям, щоб підлеглі та колеги бачили, що я в усьому розуміюся.
«КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ Й ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ — ОСНОВА НАШОЇ РОБОТИ»
Олена КУЧЕРУК:
— Я працюю на іншому проєкті. Ми закінчили оновлення 20 відділків поліції, сім із яких — під моїм керівництвом у Львівській області. Зараз готуюся до реалізації ще трьох — по одному у Львівській, Чернівецькій та Хмельницькій областях. Як на мене, важливо, що цей проєкт акцентує на забезпеченні доступності приміщень для людей з інвалідністю. У нас є стандарти, які ми погодили з Нацполіцією, і через будівництво, інфраструктуру ми намагаємося відновити довіру між поліцією та людьми у громадах.
— Чи чули ви відгуки щодо своєї роботи від відвідувачів чи працівників поліції?
— Ми отримуємо подяки від працівників поліції, тому що їм стало комфортніше працювати.
— Створення технологій для фіксування всього, що відбувається в поліцейському відділку, — це теж ваша робота?
— Це один із напрямків, і проєкт уже розроблений: він стосується кімнат для зустрічей з адвокатами, кімнат утримання для тимчасово затриманих тощо. Ці приміщення будуть обладнані відеокамерами, які здійснюватимуть постійний запис. Така система має на меті попереджати неправомірні дії як з боку працівників поліції, так і з боку відвідувачів чи затриманих.
— Як чоловіки ставляться до жінки-інженера на будівництві?
— Як правило, чоловіки нічого не кажуть, але в очах можна побачити подив: спочатку вони не дуже довіряють, дивуються, але в процесі роботи все стає на свої місця. Наша робота доводить, що ми заслуговуємо на свої посади. Я працюю в ЮНОПС уже два з половиною роки і в цьому проєкті за увесь час, крім Вікторії, бачила лише одну жінку, котра штукатурила. Пригадую, в Києві була ще жінка-виконроб. Справді, дуже малий відсоток жінок працює на будівництві.
Взагалі жінки частіше обирають офісну роботу. До того ж, зарплата жінки-інженера в країні є нижчою, ніж у чоловіка-інженера. Ти або приймаєш ці правила гри, або ні. Раніше я працювала в проєктному інституті в Черкасах, у мене були думки залишити це все. Та потім я відкрила для себе нові горизонти, знайшла цю роботу і переїхала до Львова. Будівництво пропонує багато можливостей. ЮНОПС не лише надає рівні умови для праці, незалежно від гендерної ідентичності, а й підтримує мене в подальшому розвитку і становленні в якості експерта в будівництві.
— Які ви побачили проблеми під час роботи з персоналом? Експерти кажуть, що технічно запустити проєкт — це одна річ, а зовсім інша — навчити людей працювати по-новому.
— Проблема України в тому, що у нас, на жаль, немає сучасної структури і належної культури будівництва. Наші практики застарілі. У нас є дуже серйозні проблеми з охороною праці на будівельному майданчику. І підрядники, і замовники, і навіть деякі представники державних органів скептично ставляться до вимог правил охорони праці. Ми представляємо міжнародну організацію і наполягаємо на суворому дотриманні всіх вимог. На жаль, стикаємося зі спротивом та нерозумінням. Так чи інакше, контроль якості й дотримання техніки безпеки — основа нашої роботи.
— До вас дослухаються?
— Інженер ЮНОПС має багато важелів. Ми маємо право зупинити будівельні роботи, якщо правила техніки безпеки не виконуються. Для мене це справді важка тема, бо я особисто була на похороні мого одногрупника, який впав у шахту ліфта під час будівництва багатоповерхівки. Офіційна статистика травмувань і смертності не завжди відображає реальну картину. Це системна проблема всіх пострадянських країн. Це позитив, що ми маємо можливість іти іншим шляхом.
