або хто є хто за правим бортом української політики
Віталій КУКСА, "День"
Чіткого наукового визначення фашизм, попри своє незабарне вісімдесятиріччя, ще не отримав. І в ході дослідження існування цього феномену на нашій землі великий ризик зустрічі з чиїмись честю й гідністю. Та батьківщина повинна знати своїх героїв, і ми спробуємо проаналізувати, які політичні сили в Україні виражають ідеї переваги окремо взятої нації над іншими, висловлюють недовіру демократичній формі правління, понад усе поважають принцип сили та залізної дисципліни, використовують елементи символіки й ритуалу, наприклад, німецьких фашистів.
Найбільш відкритими представниками подібних екстремістів є "скінхеди", або "бритоголові". У Києві їх нараховується небагато - кілька десятків, з'явилися вони близько п'яти років тому. Спроби представників "бритоголових" висловити свої ідеї зводяться до расизму - ненависті до чорних, жовтих і євреї, а також і панків, хіпі, гомосексуалістів, журналістів і "ментів". Окрім цього, "скінхеди" поважають нацистську символіку - кольори, знаки, привітання. Збираються вони в основному на "сейшни" своїх рок-команд, таких як "Сталева воля", "Бульдог", "Біла гарячка". "Сейшни" ці носять назви: "Рок проти: комунізму, євреїв тощо". У лютому 1998 року київські "скінхеди" взяли участь у фестивалі альтернативної музики у Москві, який закінчився спробою очистити столицю Росії від кольорових та інших небритоголових.
Є дані про співробітництво київських "скінхедів" зі своїми зарубіжними колегами, наприклад, ку-клукс-кланом і "Білим арійським опором". Був відмічений навіть переказ в Україну грошових сум "на розвиток". Однак схоже, що об'єднує "скінхедів" усе ж таки не ідея, а ненависницький образ мислення і потяг до скандальної популярності.
Іншим типом правового радикалізму в Україні є націоналістичний. У офіційних програмних документах Соціал-національної (не плутати з Націонал-соціалістичною!) партії України, Української Національної Асамблеї не зустрілося нічого протизаконного. Та для того, аби пересвідчитись у правому радикалізмі цих організацій, треба лише поспілкуватися з пересічними їхнім членами. "СНПУ вважає Російську державу причиною всіх бід в Україні... Боротьба з промосковськими настроями на Україні - одне з першочергових завдань СНПУ... СНПУ для досягнення своїх тактичних завдань не сковує собі догмами, а керується можливостями моменту... СНПУ... очолює українську революцію" - це вибрані місця з програми партії. "Національні права забезпечуються лише українцям. Піклуватися власними національними проблемами громадяни повинні самі... Перший етап встановлення української держави на всіх етнічних українських територіях - вирішення територіального питання з Росією... Визнаємо загальновідомий факт існування Всесвітньої Сіоністичної організації, що захищає інтереси жидів у світі..." - цитати з "Інструкцій по агітаційно-пропагандистській роботі СНПУ". Цікава молодіжна організація СНПУ - "Патріот України", відома своїм силовим внеском у святкування 80-річчя Великого Жовтня у Львові. Військова дисципліна, однакова форма і нарукавні знаки "патріотівців" щось невловимо нагадують. Серйозні українські політики не схильні вбачати конкуренцію у вищезгаданих організаціях. Але поширення екстремістських ідей у народній масі відбувається за законами, що не описуються з точки зору логіки і здорового глузду. А тому ці організації не можна скидати з політичних рахунків - у тіні вони стають сильнішими.
P.S.: У розмові з кореспондентом "ДНЯ" Тарасом БАЗЮКОМ уповноважений з питань агітації та пропаганди СНПУ Нестор Пронюк відкинув звинувачення у фашизмі на адресу його партії: "Фашизму в Україні немає. Немає в нас також націонал-соціалізму чи нацизму. Бо ми Україна, а не Італія чи Німеччина".
Пронюк каже, що наперед було відомо: супротивники партії будуть спекулювати на схожості емблеми СНПУ зі свастикою. Однак, за його словами, СНПУ розшифровує партійну емблему як "ідею нації". СНПУ, за його словами, обстоює "ідею Великої України, яка мала би простягатися до Уральських гір та Північно-Льодовитого океану". Первинним для СНПУ є "принцип крові", (спільна генетика). "Водночас ми не ксенофоби. Не маємо упереджень щодо інших етносів чи рас", - стверджує Нестор Пронюк.
ФОТО АП
