Чигає на дітей, хворих на лейкемію. Якщо держава та підприємці не об'єднаються для їх порятунку
Ганна ШЕРМАН, "День"
Більшість із отриманих й опублікованих "Днем" відгуків читачів так чи інакше сповнені викривального гніву на адресу імперських спрямувань режисера "Чистилища". І все ж нам здалося, що саме погляд письменниці Валерії Врублевської виявився найвільнішим. Для неї й у чеченській війні, й у її дивній кіноверсії безперечно одне: абсолютна відповідальність влади за насилля, породжене насиллям.
- Усе показане в фільмі жахливе, - говорить Валерія Василівна. - І викликає різні почуття. Найсильніше з яких - відчуття злочинності й мерзенності війни як такої. Багатьом хочеться бачити в Невзорові шовініста. Для мене ж він, насамперед, людина величезної громадянської мужності.
Мені було 5 років, коли в травні 45-го під час салюту Перемоги мене охопив жах артобстрілу. Я виросла з переконанням, що люди ніколи більше не воюватимуть. І тому, коли я дивилася "Чистилище", то думала передусім про тих матерів, для яких спотворені трупи - тіла їхніх синів.
І що ж може народ, який пережив таке, думати про людей, котрі перебувають при владі - провокаторів і зрадників, позбавлених гідності й честі? Що б не говорили про "харизму" Єльцина, відповідальність за Чечню лежить на ньому.
У нас немає, на жаль, українського Невзорова. Й, слава Богу, немає своєї Чечні.
Продовжимо дискусію!? Тел. 441-91-26
