I можуть відібрати її, коли дощить
Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Учора в Києві відкрилися щорічні збори Європейського банку реконструкції
та розвитку.
Напередодні, виступаючи на одному з перших заходів, що проводилися
в рамках зборів ЄБРР, — на семінарі, абсолютно не випадково присвяченому
боротьбі з корупцією, виконуючий обов’язки президента Євробанку Чарльз
Франк розповів історію про трансформацію власних поглядів на це питання.
Коли м-р Франк був молодим, він вважав, що справи батька, який займався
бізнесом, ішли б трохи успішніше, якби він не був таким чесним у поводженні
з партнерами і клієнтами. Проте його батько наполягав на тому, що тільки
«добра етика приводить до доброго бізнесу». І пізніше син пересвідчився
у правдивості цього твердження.
Чарльз Франк увійшов у еліту ЄБРР лиш у вересні 1997 року, коли його
було призначено першим віце-президентом.
Залишення де Лароз’єром, колишнім президентом ЕБРР, поста можна пов’язати
з тим, що ЄБРР, створений 1991 року для того, щоб сприяти посткомуністичним
країнам під час переходу до відкритої економіки, орієнтованої на ринок,
лише почасти впорався зі своїми завданнями. Про це може свідчити лівий
ренесанс у деяких країнах Східної Європи, зокрема в Україні, що стало реакцією
їхнього населення на різке зниження рівня життя та високу корумпованість
в урядах.
Тим часом реакція ЄБРР на звинувачення у політичних прорахунках виявилася
вельми своєрідною. На думку експертів, виконуючий обов’язки президента
цієї організації, якого в ці дні, мабуть, позбавлять префікса в.о., політично
менш заангажований і більше націлений на комерційний успіх заходів, що
їх проводить ЄБРР. Водночас його попередня робота й досвід (віце-президент
компанії «Соломон Бразерс», радник із економічних питань держдепартаменту
США) свідчать про те, що він проводитиме політику, яка відповідає інтересам
уряду та фінансових кіл Сполучених Штатів.
У цьому плані шанси України на одержання негайних інвестицій, спрямованих
на закріплення перших ознак економічного одужання, що їх уже вкотре відзначає
уряд (всупереч думці більшості експертів), не дуже значні. Провідні проекти,
представлені Україною, поки що не переконують банкірів у високій окупності.
Тим паче, що на Заході і, природно, в колах ЄБРР Україну продовжують вважати
суперкорумпованою країною.
Приурочений до щорічних зборів ЄБРР і присвячений Україні випуск лондонської
«Файненшел таймс» починається статтею «Полонена економіка загрожує свободі».
Наступний матеріал розповідає про голову Нацбанку Віктора Ющенка. Газета
стверджує, що в країні, чиї лідери «легендарно корумповані», він сприймається
як єдина людина, котра працює не заради власного блага, проте газета передбачає,
що навіть його героїчних зусиль буде замало, аби утримати від падіння українську
валюту, стабілізація якої є єдиним досягненням України під час економічних
реформ. Сам Віктор Ющенко днями процитував представника ЄБРР в Україні
Ярослава Кінаха, котрий порівняв банкірів із людиною, яка пропонує клієнтові
парасольку, коли сонячно, і забирає, коли дощить.
Скидається, наш головний банкір добре розуміє, що головне опертя все-таки
повинне бути на власні сили, оскільки заклик до уряду й громадян України
казати «ні» корупції, що прозвучав на семінарі, присвяченому боротьбі з
корупцією, може бути використаний Євробанком як основна передумова для
стриманого підходу до таких необхідних Україні інвестицій і кредитів.
Презентація України, що проходила в суботу в Українському домі, дала
для цього, всупереч спробам її організаторів, додаткові аргументи. Зокрема,
віце-прем’єру Сергію Тигипку довелося давати досить неприємні пояснення
щодо Указу Президента, згідно з яким майно підприємства-неплатника податків
може без суду відчужуватися податковою адміністрацією.
Скидалося, що керівництво в цей момент викручувалося, аби приховати
скоєне. При цьому тон урядових коментарів щодо іноземних інвестицій в Україну,
які прозвучали в ці дні, був вельми оптимістичний. Цьому сприяло підписання
напередодні зборів документа про відкриття ЄБРР нової кредитної лінії (80
млн. ЕКЮ) для розвитку приватного бізнесу в Україні. Але це не означає,
що банк підтримає решту проектів. Бо, за великим рахунком, банкіри приїхали
до України для того, щоб вирішувати тут не наші, а свої проблеми. Тоді
як прем’єр-міністр Валерій Пустовойтенко намагався проголосити свій спіч
на офіційному прийомі на честь учасників зборів, очевидно було, що слухати
його їм не хотілося. Чим більше говорив прем’єр, тим сильнішим ставав шум
у залі...
