Ірина ПОГОРЄЛОВА, "Политические хроники", спеціально для "Дня"
ЧИ ВИПРАВДАЄ ФРАКЦІЯ "ЄДНІСТЬ" СВОЮ НАЗВУ НА ПЛЕНАРНОМУ ЗАСІДАННІ ВР 24 БЕРЕЗНЯ?
19 березня Генпрокуратура надіслала до парламенту звернення про притягнення народного депутата П.Лазаренка до кримінальної відповідальності. У поширеному для преси повідомленні Генпрокуратури наводяться три "справи", за якими проходить екс-прем'єр, і вони не відрізняються новизною. На питання, чому прокурори лише тепер звернулися з проханням до ВР про позбавлення його депутатського імунітету, - відповідь нібито очевидна.
Мета даної акції - не стільки добратися нарешті до підозрюваного, скільки або повністю дезорганізувати роботу пленарного засідання ВР 24 березня, або "викрити" парламент у приховуванні злочинців. При цьому Генпрокуратура нічого не повідомляє про готовність доповісти депутатам про справу "Бласко", як, до речі, не підтверджує, що їй так і не передано матеріали у справі про палац "Україна". Силові органи не готуються й відзвітувати про результати слідства про загибель ряду народних депутатів (що було б логічно перед завершенням роботи нинішнього скликання ВР), а заразом уже й про замах на П. Лазаренка, що нині притягується до відповідальності.
Однак 24 березня ще попереду, а тим часом кримінально-політичне з'ясування та війна компроматів триває. Треба визнати, що ці передвиборні процеси розвиваються в Україні досить безсистемно, або, точніше, за якоюсь не цілком доступною людській логіці системою. У Криму після арешту міністра освіти Ю.Подкопаєва, призначеного А.Франчуком, і висування звинувачення проти віце-спікера місцевого парламенту А.Данеляна, причетного до повернення Франчука на посаду прем'єр-міністра, весь апофеоз тутешньої "чистки" закінчується досить смішною сваркою правоохоронців та спікера А.Гриценка з питання його особистого родинного відпочинку. І це на тлі того, що передвиборний блок НЕП, складовою частиною якого є вже повністю розгромлена в Криму ПЕВ, користується неймовірною кількістю рекламного часу на національному телебаченні й демонструє портрети й самого пана Гриценка, й помічника президента А.Волкова, й Ю.Звягільського, що нібито пішов з політики. Так, того самого Звягільського, що знайшов тепер політичну нішу у вельми дивному передвиборному блоці, а заразом виступає консультантом Президента з проблем Донецького регіону, який у зведенні МВС також згадується серед найбільш криміногенних. Проте, право Президента консультуватися з ким він хоче ніхто не відбере, але викликає деякий інтерес позиція секретаря РНБО - у нещодавньому минулому рішучого противника всіляких політичних партій: за його словами, діяльність НЕП його не цікавить, хоча те, що з її частиною роблять правоохоронці в Криму - правильно...
Тим часом в Одесі два політичних лідери, що відкрито звинувачують один одного у кримінальній передвиборній війні - пани Гурвіц та Боделан, - мило супроводжують Президента Кучму з його високопоставленими гостями із дружніх Росії та Молдови, а десь поруч, на безпечній відстані, міністр внутрішніх справ і глава СБУ "розбираються" з кадровими питаннями своїх територіальних відомств. При цьому Президент Кучма, що кидав і ще обіцяв кидати громи й блискавки проти "тіньовиків" в самій Одесі ще 19 березня, ні словом не обмовився про тутешній криміналітет. Можливо, вже за результатами переговорів про нормалізацію придністровської проблеми він вирішить, яку саме команду дати вищим силовикам, аби вони прямо із собою забрали до Києва "переможеного"...
У самому ж Києві прес-служба прем'єр-міністра розповсюджує заяву про публікації, що готуються в пресі з компроматом проти прем'єр-міністра В. Пустовойтенка. Хоча видання, де з'явилася або має з'явитися ця інформація, передбачливо не називаються (мабуть, аби не розпалювати в народу нездорову цікавість саме до цих видань, нехай він закуповує всю пресу оптом), натомість згадується назва фірми, незаконна співпраця з якою прем'єр-міністра тут-таки й спростовується. Водночас прес-служба передбачливо повідомляє, що слідство з приводу джерела публікацій, що компрометують прем'єра, проводитиме Служба безпеки. Тобто не в суд із позовом щодо видання та автора наклепу збираються звернутися НДП і уряд, а просто в СБУ, і в пошуках джерела. Мабуть, припускається, що джерело все ж володіє якимись відомостями, що їх важко буде визнати наклепом навіть нашим судам...
До речі, треба віддати належне впливу прем'єра Пустовойтенка на силові структури: подібних розслідувань не затівалося ні при публікації в газеті "Всеукраинские ведомости" сенсаційної статті "Убить Президента!", ні навіть при публікуванні "Правдою України" та "ВВ" відомостей про будиночок на Десятинній та інші пригоди коштів із резервного фонду Кабміну. Очевидно, тоді джерело було дуже добре відоме, а тепер, у випадку зі компроматом на В. Пустовойтенка, хтось щось прогавив. Це ж, у свою чергу, означає, що джерелом є аж ніяк не документація, "винесена" екс-прем'єром із будинку уряду, а хтось близький до інших будівель на Печерську, можливо, - навіть на самій Банківській...
Між іншим, про вплив нинішнього прем'єра на силовиків треба подумати і з приводу притягнення до карної відповідальності П. Лазаренка. Досі всі чудово розуміли, що команда "фас" проти нього не віддається як мінімум через те, що П.І. знає і може розповісти слідству дещо не дуже втішне для голови держави, що не йде, очевидно, в жодне порівняння з уже надрукованими матеріалами. "Засвітити" це дещо, розв'язавши язик П. Лазаренку, може тільки недоброзичливець голови держави. У зв'язку з цим виникає ряд питань: чи сам Л. Кучма зажадав від Генпрокуратури звернутися до парламенту, чи це йде від прем'єра? Президент не може бути зацікавленим у арешті та даванні свідчень П. Лазаренком. Тоді виходить, що прокуратура здатна виконувати волю В. Пустовойтенка, чудово розуміючи, кому шкодить? Далі, чи можна все ж таки розраховувати на парламент? Зрештою, оскільки В. Пустовойтенко останнім часом терпить неприємності "згори", бо став "загороджувальним бар'єром", за допомогою якого ВР запобігла введенню прямого президентського правління, то чи не можна припустити, що парламент погодиться "проміняти" лідера НДП на лідера "Громади" - нехай, мовляв, останній поділиться зі слідством своєю інформацією про Президента...
Що й казати - задачка для противників Л. Кучми в Раді непроста: чи то просто проголосувати за включення питання про імпічмент до порядку денного, чи то вже відправити голову "Громади" до фахівців слідства, щоб потім не морочитися з підтвердженням провини Президента. Але це справа парламенту, а ось те, що матеріали для найрізноманітніших рішень йому підкидає "сильна" (в своїй єдності?) виконавча влада - безсумнівно. І цікаво, що чим далі, тим більше слово "сильна" можна віднести тільки до силових відомств цієї влади, та аж ніяк не до їхніх політичних начальників. Між іншим, усі "матеріали", якими ще не відомо, чи скористається парламент, збираються зараз саме в цих силовиків. Імовірно, споглядання згаданими структурами розкладання самої верхівки офіційної влади - не кращий засіб проти спокуси елементарної хунти.
