Вадим РИЖКОВ, «День»
ХАЗЯЇН КРIСЕЛ?
ФОТО ЛЕОНIДА БАККА / «День»
Про свій намір «повернути
колишню славу Дніпропетровщини»
заявив на зустрічі з керівниками
місцевих засобів масової
інформації новий голова
облдержадміністрації Олександр
Мигдеєв. За його словами,
виконання обов’язкiв
губернатора він почав зі
знайомства з кадрами. І вони,
попри певне оновлення (пішли два
заступники голови адміністрації,
начальник обласного управління
освіти та голова регіонального
відділення ФДМ), «на 99,9 відсотків»
залишаться колишніми. «Я не
прихильник кадрової чехарди, —
сказав Мигдеєв. Якщо у керівника
«блищать очі», то нехай він
працює».
Головною проблемою Мигдеєв
назвав виплату заробітної плати.
Заборгованість щодо неї у
промисловості становить 586 млн.
гривень, а це «третє місце в
Україні». Директори на
поставлене запитання «відповідають
туманно», і в губернатора
склалося враження, що багато хто
з них слабує на «правовий
нігілізм».
Стосовно останнього Олександр
Мигдеєв помітив, що в Україні не
лише недосконале законодавство,
а й важко знайти тямущого юриста.
Нестикування законів начебто
ускладнює стосунки з органами
місцевого самоврядування й
передусім — із обласною радою.
Голова обладміністрації
спробував розібратися в
нормативній базі, але виявив, що
її «поки що немає». А втім,
очевидно, натякаючи на стосунки з
Лазаренком, він вважає, що «рішення
повинна ухвалювати рада, а не
одна особа». Олександр Мигдеєв
дав зрозуміти, що жодна спроба
керівників облради що-небудь «виділяти
й роздавати» за його спиною не
пройде. Крім того, у губернатора,
за його словами, є й своя
кандидатура на пост голови
облради — нинішній заступник
начальника облфінуправління і
колишній «південмашовець» (нехай
говорять!) Юрій Бірюков.
Щоправда, Павло Лазаренко поки що
не квапиться визначитися, чи
залишитися йому в області, а чи
піти лідером фракції у Верховну
Раду. Хоча попри обрання до
обласної ради, в оприлюдненому
списку депутатів останнього його...
немає. Оскільки, за словами
голови обласної виборчої комісії
Володимира Онікієнка, питання
про реєстрацію Лазаренка як
депутата облради ще не
розглядалося, зареєструвати його,
враховуючи факт одночасного
обрання до Верховної Ради,
начебто не можна. А сам лідер «Громади»
із заявою про відмову від
депутатського мандата до облради
поки що не звертався. І така «патова»
ситуація, судячи з усього, може
тривати скільки завгодно. Правда,
Володимир Онікієнко вважає, що на
розгляд обласного виборчкому
теоретично можна внести питання
про призначення нових виборів у
окрузі №17. Ось тільки чи ухвалить
таке рішення виборча комісія,
створена облрадою під
головуванням того самого
Лазаренка?
«Законсервований» на
невизначений термін мандат
депутата облради може мати для
Павла Лазаренка особливе
значення. По-перше, лідер «Громади»
сьогодні з формального боку, ніби
й не є «сумісником» і ніщо не
завадить йому утвердитися у
правах депутата Верховної Ради.
По-друге, не виключено, що можуть
з’явитися законні підстави (наприклад,
за рішенням Конституційного суду)
для поєднання депутатства з
подальшим обранням голови
облради (чи зручний прецедент,
адже аналогічні ускладнення
існують, скажімо, у прем’єр-міністра
Пустовойтенка). Не слід забувати
й тієї обставини, що паралельно з
виборами на Дніпропетровщині
було проведено дорадче
опитування, на якому виборцям
запропонували висловитися
стосовно питання призначення-обрання
голови виконавчої влади в
області. За результатами
опитування майже 60 відсотків тих,
хто голосували, підтримали думку
Лазаренка про те, аби губернатор
«обирався на загальних виборах
головою облради і за посадою
очолював виконавчий орган влади».
Сам Павло Іванович і до, і після
виборів неодноразово заявляв про
своє бажання «працювати в
області», а тим паче балотуватися
на пост губернатора, що
всенародно обирається у разі
зміни законодавства.
І хоча, судячи з розстановки сил у
новому парламенті, рішучих змін у
дусі опитування в українському
законодавстві не передбачається
(принаймні поки що), «законсервований»
депутатський мандат зберігає «тили»
для Лазаренка у
Дніпропетровській області. В
разі чого, Павло Іванович,
спираючись на лояльну більшість
облради, завжди може
розраховувати на обрання його
головою, а, отже, і на особливі
позиції в претензіях на місцеву
владу. Остаточна відмова від
можливості володіти мандатом
депутата Дніпропетровської
облради для Лазаренка надто
небажана, якщо не сказати
неможлива, і може призвести
надалі до втрати впливу в регіоні.
А втім, гамлетівське питання
навряд чи мучить Павла Івановича.
