Тетяна ШУЛЬГАЧ, В'ячеслав ЯКУБЕНКО "День"
5 березня 1953 року закінчилася страшна епоха в історії Союзу: помер Йосип Віссаріонович Сталін. Невдовзі відкрилися табори, з яких вийшли незаконно репресовані...
Досі карбовані афоризми "вождя всіх часів і народів, друга всіх дітей, металургів і гірськолижників" надихають окремих політичних діячів на пострадянському просторі. Ім'я Сталіна і навіть дата його смерті викликає в українського політикуму неоднозначні асоціації, які спробувала з'ясувати кореспондент "Дня".
Координатор блоку лівих сил Київського регіону Василь Арестов:
- Що означає Сталін для лівих? Є ліві радикали - вони Сталіна обожнюють. Для них це справді дата. Є ліві, які вміють аналізувати історію. Вони позитивно оцінюють роль Сталіна у Великій Вітчизняній війні: це історична особистість. З моєї точки зору, Сталін був сином свого часу, роль його у становленні держави величезна. У той історичний момент необхідна була така особистість. І, на жаль, можливо, були необхідні і такі методи. Хоча я, як син репресованого, засуджую репресії. І як історик, я розумію, який це був трагічний час. Жодних заходів наш блок із цього приводу не проводить.
Наталя Вітренко, лідер прогресивних соціалістів:
- Сталінізм як ідеологія придушення інакодумців таємними методами і сьогодні активно використовується багатьма партіями. Сталінізм залишив найтяжчий відбиток у розумі й пам'яті людей того покоління: вони не можуть забути страшні роки, коли зникали люди, небажані для режиму. Це найтяжча спадщина, якою треба перехворіти. Через те, будуючи нову державу, постійно боятися і озиратися на того, хто при владі, - неприпустимо. Однак Сталін дійсно у найкоротші терміни після війни вивів країну із кризи. І цей потяг до твердої руки нині насаджується багатьма ЗМІ. Жодних заходів ПСПУ не проводить.
