Оружие вытаскивают грешники, натягивают лука своего, чтобы перестрелять нищих, заколоть правых сердцем. Оружие их войдет в сердце их, и луки их сломаются.
Владимир Мономах, великий князь киевский (1113-1125), государственный и политический деятель

Ніколи не вірте злостивцям!

13 июня, 2007 - 00:00


Тетяна КОРОБОВА, «День»

Про Леоніда Деркача чимало людей, котрі знали його з трудового шляху, відгукуються добре. Погано, чомусь, відгукуються про митницю, наполягаючи, що той, хто побував у цьому відомстві, неодмінно «втягнутий по повній». Звісно, на кожного ротика не накинеш хустинку, і тепер скептики та песимісти пригадують, що приблизно рік тому, коли перейменовували митну службу в комітет, всіх було звільнено, і нібито сам Деркач набирав колектив майже від рядових до своїх замів. Глобальна чистка, на думку злоязиких спостерігачів, мала одну мету — розставити тільки перевірені кадри, щоб «чужий не трапився». В Криму, наприклад, відомство очолив родич п. Деркача, який, в свою чергу, «почистив» регіональні митниці — в Ялті, Євпаторії, Феодосії, Сімферополі тощо. Кадрове зміцнення, на думку все тих же злостивців, призвело до того, що державна митниця перетворилася на «фіскальний орган, що стоїть на потоці», який забезпечує, окрім іншого, великі інтереси «конкретних осіб», і саме за останні два роки практично завершилася «легалізація схеми приватизації держкордону».

Звісно ж, це повна нісенітниця й домисли недоброзичливців. Як і те, що ніби-то митниця забезпечує інтереси тих самих «конкретних осіб» через масштабну контрабанду підакцизних товарів. Розповідають якісь байки, в які просто неможливо повірити: неначебто деякі політичні кола з батьківщини Моцарта мають у своєму розпорядженні достовірну інформацію, що потоки пива та сигарет маршрутом через Західну Україну і під контролем деяких неполітичних кіл з батьківщини «Південмашу» мчать контрабандно і безупинно. Звісно, це несусвітня брехня, оскільки, в такому випадку, в процесі має бути задіяно чимало відповідальних товаришів, у тому числі й з армійськими лампасами, які вхожі до найвищого в країні кабінету.

Звісно, всілякі шкідливі чутки плодяться, як правило, через брак інформації. А її дефіцит у всьому, що стосується митного комітету, відзначають журналісти, котрі пишуть на економічні теми. Вони стверджують, що митниця — занадто закрита й засекречена організація, і отримати в цьому відомстві будь-яку серйозну інформацію практично неможливо.

А взагалі, кадрові перетрушування в силовиків уже не вперше наводять на думку про спроби позбавитися від «послідовних марчуківців». Але в цьому випадку фокус у тому, що і Деркач починав за часів Марчука...

 

Газета: 
Рубрика: 




НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ